Хочете знайти собі жінку? Влаштуйтесь в “чоловік на годину”

Я за професією інженер. Мені 29 років. І так вийшло, що два роки тому влаштувався працювати в організацію “широкого профілю”. Не буду згадувати назву, щоб не зробити рекламу, або антирекламу.

Перевезти меблі? До нас! Прочистити унітаз? До нас! Поміняти проводку або викрутити лампочку? Знову до нас!

Варто зазначити, що працювати в якості майстра на всі руки мені подобалося. Я взагалі люблю щось лагодити, встановлювати, прикручувати. А ось тяжкості тягати не дуже люблю. Вантажники у нас навіть більше заробляють, але це точно не моє.

Наймиліші клієнти – це самотні бабусі. Якщо тебе викликає бабуся, то це означає, що вона не буде з тобою лаятися, що не буде збивати ціну (хоча частенько щось роблю безкоштовно для людей похилого віку), та ще й нагодують чимось смачненьким.

Найжахливіше – це приїхати до якої-небудь мажорки. Гонору багато, часто змушують чекати і постійно лаються. Я раніше переживав – думав, що дійсно роблю погано. А виявилося, що вони так просто ціну збивають за роботу. У нас є навіть чорний список таких ось неадекватних.

А є категорія жінок, яка викликає “чоловіка на годину” зовсім не для ремонту. А заради подружніх обов’язків.

Не знаю як інші мої колеги, але мені якось не хочеться знімати штани перед кожною незнайомкою. Та й досить часто жінки виглядають дуже страшно. Інші ведуть себе немов хворі.

Але дуже добре запам’ятався один виклик. Потрібно було полку повісити, змастити дверні петлі і ще щось по дрібниці.

Клієнтка чекала мене о 20:30. Я взагалі працюю до восьмої вечора, але поїхав. Зробив все хвилин за 20. Ще хвилин 5 прибирав після себе. Жінка сказала, що гроші заплатить тільки після того, як я вип’ю з нею по келиху вина.

Сказала, що могла б і сама все зробити по дому, але звернулася в компанію “чоловік на годину”, щоб не бути на самоті ввечері. У неї нібито був день народження в той день, а пити поодинці їй не хотілося, родичів в місті не було, подруги забули.

Скажу чесно, що це була дуже мила жінка. Мені в той вечір теж робити було абсолютно нічого. Я відніс інструменти в машину, переставив автомобіль, щоб вранці було зручніше виїжджати і повернувся. Квітів я не знайшов, але зате купив деяких солодощів і листівку в магазині.

Ми відмінно провели вечір. Спочатку повечеряли, потруїли байки. Далі я її привітав як міг. Вранці не поїхав на роботу – набрехав, що прихворів. Жінка теж не пішла на роботу. Наступний тиждень став останнім. Більше я не працював у фірмі “чоловік на годину”. А та листівка до сих пір зберігається у нас. Дружина каже, що це найкращий подарунок, який їй зробив. Прикро прямо. А як же дверні петлі? Я дуже старався!