Хотів зробити добру справу, а в результаті обзавівся ще й чужою дитиною

Я працюю таксистом, познайомилися ми з моєю жінкою Ларисою, коли вона їхала в пологовий, я звернув увагу що вона була сама, допомоги не було ні від кого, я навіть допомагав їй пройти в прийомне відділення. Медсестра чомусь подумала, що я чоловік, тому відразу всунула список що купити.

Я не довго думаючи пішов до аптеки. А що, заробляв добре, ні дітей ні жінки не мав, список був невеликий, тому вирішив зробити добру справу. 

Залишив і свій номер на всякий випадок, до аптеки і назад не встиг, хоч йти було 3 хвилини, поки ми там вирішували питання, мені писали список, Лариса народила. Пологи були стрімкі і дуже швидкі, мали наслідки, я не знаю чому, але я лишався з дівчатами.

Так і сталося, що забрав потім їх до себе. Лариса стала хорошою діркою для мене. Скоро і мої батьки приїхали з Італії з заробіток і побачили що в квартирі ще й живе маленьке щастя, зв’язок ми тим аби рідко, тому вони навіть не знали що дитина не моя.

Я вже повідомив коли Олечці 3 місяці виповнилося що вони дідусяьз бабусею, сказав, що не хотіли щоб зурочили. Так, вислухав що ми безсоромні, все мовчали, але від того що вони б дізналися що це не моя донька краще б точно не було.

Досі всі друзі і знайомі думають що Оля моя донька, просто ми з Ларисою не повідомляли про це нікому. Сказали всім, що Лариса жила в мами в селі, нас обізвали всі недолугими, адже по словам друзів я приховував справжній скарб.

А згодом, через 4 роки Лара народила мені ще одну доньку, вони схожі як 2 краплі, і обидві мої, тому тепер ніхто навіть не подумає, що Оля не від мене, навіть якщо якогось були підозри, донька від мене і схожість з сестрою розсіє всі сумніви. Життя складається дуже вдало, варто тільки зробити 1 невеличку добру справу, як тут же на небесах тебе віддячать.