Мені завжди здавалося, що в мене міцна сім’я, чоловік, не надто дбайливий, але все ж таки люблячий. Звичайна нормальна родина. І ось раптом, як грім із ясного неба – завів коханку десь на роботі.
У нас було всяке, і сварки, звісно як у кожній сім’ї, але щоб таке, я навіть не подумала б. Як він зміг так вчинити зі мною і як тепер далі жити з цим?
Чоловік відразу все заперечував, потім почав просити вибачення і присягався, що він з нею розлучився і це більше не повторитися, що це було просто тимчасове захоплення.
Але хіба від цього мені легше? Я постійно плачу і ніяк не можу нічого вирішити. Двоє маленьких дітей, і жити можу піти тільки до батьків, але це їх сильно засмутить.
Не витримала і все розповіла свекрусі, і вона сказала, що якби він не дорожив сім’єю, то пішов би до неї, а не благав би у мене прощення. «Постарайся якнайшвидше забути це, не піднімай цю тему і у вас все налагодиться».
Легко їй говорити, а як мені забути, якщо я вже не можу йому довіряти, як і завжди думаю про те, як він з нею був, обіймав, говорив ті ж слова, що колись мені. Іноді думаю, може і мені зрадити його, тоді стане легше.
Нещодавно свекруха зателефонувала, запропонувала забрати дітей до себе, а мені взяла і подарувала туристичну путівку, щоб я трохи розвіялася, відпочила від домашніх турбот і заспокоїлася. Сказала про це чоловікові, він не проти, але бачу, що не дуже радий, запропонував поїхати разом, як тоді, одразу після нашого весілля. Але тоді ми були щасливі, і я навіть уявити не могла, що він здатний на зраду.
Я ще не вирішила їхати чи ні, але якщо й поїду, то без нього. А потім вирішуватиму, як бути далі. А може, в цій поїздці і справді вдасться йому помститися, чи не це мала на увазі свекруха, коли запропонувала відволіктися?
