І ще одне. Не вийде тобі більше у старенької бабусі красти гроші

Тітка Валентина все ніяк не могла пережити, що бабуся отримує таку “хорошу”, на її думку, пенсію. Їй було мало того, що бабуся заради неї переїхала жити в село, оскільки та жила з дочкою на орендованій квартирі.

– Тепер тобі урветься, сестричко!, – говорила мені по телефону Анна. – Я буду доставляти пенсію бабусі у село, оскільки у мене є автомобіль. А тобі має бути соромно, що стільки часу “оббирала як липку” рідну людину. – Я не стала терпіти такого наклепу.

Бабуся перебралася в село, у нашої сім’ї там є будинок з усіма зручностями. Квартира “пішла” тітці, яка орендувала житло.

Від послуг банків і пошти з доставки пенсії бабуля відмовилася, ось уже чотири роки отримує через приватну фірму, яка займається доставкою пенсій та допомог на будинок.

Раніше вони приносили гроші до будинку, але в передмістя вони не їздять. Самій бабусі добиратися було важко, тому вона написала довіреність на моє ім’я.

Щомісяця протягом року я їздила за пенсією і відразу відвозила кошти бабусі, разом з виданими чеками і паперами. Побачивши розмір виплат в перший раз, я додала свої, для рівного рахунку. Щомісяця бабуля отримувала свої три тисячі, і плюс я додавала дві.

Я передбачала, що про мої хитрощі вона в курсі: в чеку написана точна сума. Але бабуля до них навіть не заглядала, як виявилося, і думала, що їй так підвищили пенсію.

Різке підняття виплат бабусі, не давало спокою тітці. Її дочка якраз купила автівку, і бабуся вирішила: навіщо ганяти мене на маршрутці, якщо є ще одна внучка, але при транспорті? З офісу фірми мені зателефонувала двоюрідна сестра. Вона повідомила, що зараз вони анулюють мою довіреність і пишуть нову, на її ім’я.

– І ще одне. Не вийде тобі більше у старенької бабусі красти гроші. Думала, ми нічого не дізнаємось? Як не дивно, Аня і її мати переконали в цьому і нашу бабусю. Що вона повинна отримувати більше, і що я – злодійка.

Я побажала їм удачі і скинула виклик. Мої почуття не передати словами. Гаразд Анна, вона не сама порядна дівчина. Але бабуся? Вона як могла повірити?Я вирішила образитися і перестала відповідати на дзвінки усіх родичів, крім мами.

І тут як грім серед ясного неба: бабуля виселила тітку і повернулася в місто. Обману і наклепу бабуся не пробачила. Прямо там, в офісі, дізнавшись про реальний розмір пенсії, Анна кинула бабусю і поїхала, сказавши, що не витрачатиме бензин заради таких копійок.

Мені зателефонувати було соромно, тому бабуся дісталася додому сама. Але просто так цього не залишила. За допомогою мами, тітка була виселена, а бабуся знову стала жити в своїй квартирі. Мама каже, що Анна всім розказує, яка я погана. А я тут причому? Якщо жадібність очі застилає?

Все вірно: вони мене оббрехали, розраховуючи нажитися, потім Анна відмовилася їздити і привозити гроші. Ось бабуся і вирішила відновити справедливість і зробити так, щоб її пенсію приносили їй додому, як раніше.

Завжди знала, що жадібність до добра не доводить. Тітка з двоюрідною сестрою хотіли пару-трійку тисяч в місяць з бабусиної пенсії урвати, в результаті втратили дах над головою і платять за орендовану квартиру.

Так їм і треба. Зовсім совісті немає. Це треба було додуматися – на бабусину пенсію око покласти! Мені здається, це навіть гірше, ніж задумати відняти цукерку у дитини.