І тепер, коли він далеко й гормони в голову не б’ють, у голові з’явилися думки — чи не зробила я помилку?

Чотири місяці тому я зустріла людину, яка здатна замінити мені всіх. Напевно, це і є кохання. З ним я почуваюся в безпеці і як я розумію у нього такі самі почуття до мене.

До речі, мені 20. Живу в маленькому місті під Києвом. Молода людина приїхала сюди на заробітки з іншої країни. З Польщі. І якось закрутилося. Він старший за мене, але в його почуттях я повністю впевнена, вірю йому, люблю і головне все взаємно.

Але проблема в тому, що він не може жити тут, і я через вік не можу виїхати з ним. Тут майже немає роботи для людей без прописки. І ми вирішили, що зрідка він приїжджатиме. Вже одного разу приїхав. На тиждень. Я тікала до нього вночі, потай, а до обіду поверталася, кажучи, що була на пробіжці.

До його приїзду в нас нічого не було, бо я не була готова, а він чекав, але раптом зрозуміла, що хочу, щоб мій перший раз був саме з ним. І все пройшло дуже добре. Він досвідчений, мені сподобалося, але згодом він поїхав. І тепер, коли він далеко й гормони в голову не б’ють, у голові з’явилися думки — чи не зробила я помилку? Я боюся пошкодувати про це рішення. Я ніколи не хотіла чекати принца, але все ж таки мене це турбує.

Зараз я починаю розуміти, що він має багато недоліків. Почалися притирання. У деякі моменти, здається, почуття пропадають, але потім ніби знову закохаюсь у нього. І так по колу. Адже він може більше ніколи не приїхати. Про це страшно думати.

Ми любимо одне одного і нудьгуємо, і я впевнена, що здатні дочекатися, але я починаю думати, чи не дарма все це? Він далеко ще не ідеал. Гуляє багато, дружки проблемні, хуліган, важке дитинство, але його почуття вірні та щирі.

Просто навіть якщо згодом почнемо разом жити. Він не найкращий, я люблю кожен його недолік, адже без нього він не він. Але йому важко мириться з моїми мінусами. І чи зможемо ми на відстані підтримувати почуття? Це складно та страшно. Занадто багато проблем.

Я боюся пошкодувати про це у майбутньому. Не рекомендуйте, будь ласка, перервати з ним стосунки. Забути, відпустити, я не можу та не хочу. Я знаю, що рано, але нічого не можу з цим вдіяти.