З цивільним чоловіком живемо вже майже сім років. Є спільна дитина, їй 7 років. І чесно, ніколи навіть подумати не могла про зраду, для мене це табу. Але на роботі познайомилася з хлопцем, виявилося мій ровесник не одружений та й стосунків немає.
Хлопець добрий, дбайливий. Він звільнився, а спілкуватись ми не перестали. І якось мій чоловік поїхав із дітьми до села. Я залишилася сама, і відчула себе настільки самотньою, що покликала його в гості, ми з ним проговорили до ранку, а потім сталася зрада. Я не думала, що це зможе повторитися. Приїхав чоловік.
Життя пішло своєю чергою, робота, будинок. Але за 2 місяці ми знову зустрілися з ним. Я обдурила чоловіка, сказала, що після роботи затримаюся, щоб поспілкуватися з подругою, він повірив. А насправді я ніч знову провела з коханцем. Почуття провини перед чоловіком не відчуваю, а начебто винна. В інтимному плані у нас все гаразд.
А от у спілкуванні не дуже, він здебільшого сидить у комп’ютері, майже рік не працював, Я заробляла на нашу сім’ю і влізла в борги, крім докорів жодної підтримки немає. І ви думаєте, якщо він влаштується на роботу стало легше? Помиляєтесь.
На жаль ні, він завжди хоче, щоб виконували тільки його забаганки. Наприклад хочу айфон – отримаю, і не важливо, яким чином: у кредит чи дружина кредит візьме (тобто я)! Хочу монітор новий, значить, буде монітор, і знову не важливо, що грошей повинні (він же влаштувався на роботу, і це його зарплата, куди хочу, туди і витрачаю).
Загалом, я може звичайно і не права, не судіть мене суворо. Я просто хочу любові та підтримки. Але, на жаль, від чоловіка її не отримала. А коханець, спитаєте ви? А що коханець, він каже, що в нього є дівчина і ще багато коханок, а я в це вірити не хочу. Дурна, скажете. Можливо. Просто я хочу чистого кохання, якого я за свої 30 років ще не відчула.
- Може, цими вихідними на дачу не поїдемо, у матері твоєї день народження? - Запитала…
- А що ж ви їсте? – поцікавився здивований тесть. - Ну, сир, йогурт, -…
Субота Віри скінчилася, навіть не встигнувши розпочатися, — зрозуміла вона десь о пів на дев’яту…
Кухонна тиша була для Діани наче ліки. Вона повільно, чашка за чашкою, витирала чистий посуд…
Ніна Іванівна прокинулася від того, що за вікном голосно каркнула ворона. Вона лежала ще кілька…
Сусідка Ніна Павлівна, наче тінь, з’явилася біля хвіртки, саме коли Аліна ставила важкий пакет із…