Годину тому на фейсбуці знайшла колишню дружину свого першого чоловіка. Просила вибачення як могла.
Все почалося, коли мені було 15. Батько рано пішов з сім’ї, мамі було не до мене, в підлітковому періоді мною майже ніхто не займався. Я рано подорослішала і зустріла ЙОГО. На 12 років старший за мене, сміливого, рішучого, здатного кинути виклик всьому світу. Я закохалась. Він кинув сім’ю з дитиною. Ми стали жити разом. Бачить Бог, я не бачила, що творила.
Батько, дізнавшись історію відносин, застосував весь свій вплив, щоб мого чоловіка звільнили з роботи і він більш ніде не влаштувався працювати в цьому місті. Він переїхав в інше місто.
Закінчивши коледж, я поїхала слідом за ним – він чекав. В іншому місті він почав все з нуля, і я – молодий фахівець – човен розбився об сімейний побут, безгрошів’я, знімну однокімнатну квартиру і дике хропіння.
Там в форумах були грандіозні висловлювання про смачні борщи і скачках на ліжку – ахха! А манну кашу на воді ви не їли? Упиваючись своєю любов’ю …
Ми розлучилися після чотирьох років стосунків. Мені було 19. Зараз мені 27, я успішна заможна жінка без права на особисте життя. Я потім неодноразово наступала на ті ж граблі. Сценарій відрізнявся, та й декорації були багатшими. Але сльози ті ж.
Я не знаю, чи можна замолити ці гріхи перед Богом – зруйновані життя великої кількості людей? Усвідомлення того, що накоїла, жахливо.
Чуєте? Жахливо !!! І я прошу вибачення перед усіма відразу дружинами. Я не мала право. Вибачте мене, якщо зможете. Як можу, щиро каюсь, молюся за здоров’я тих, кого образила, регулярно … Більш не знаю, як спокутувати.
