Хотіла сьогодні написати свою історію, в якій я абсолютно не розумію, що мені робити далі.
Три місяці тому я стала зустрічатися з хлопцем, який на два роки старший за мене (Мені 18, а йому відповідно 20). Познайомилися в соціальній мережі й стали спілкуватися. Спочатку два тижні листувалися, а потім вирішили зустрітися в реальному часі.
У спілкуванні хлопець мені дуже сподобався хороший, добрий, життєрадісний чоловік, а ще займається боксом. Якось так швидко відбулося, що вирішили почати відносини, почати зустрічатися.
Він живе в селищі, яке знаходиться недалеко від мого міста (20 км). Намагалися зустрічатися, хоча б один раз в тиждень, бо через його тренування у нього було мало часу.
З кожним днем він писав мені все менше. І менше. Вечорами він гуляв з друзями, а я весь цей час лежала на ліжку і чекала коли ж він напише. У підсумку мені самій доводилося писати йому першою, але наше листування починалася зі слів “Привіт, що робиш і бувай”. Все.
Стали бачитися один раз у два тижні. При зустрічі він обіймає, каже, що нудьгував, чекав зустрічі. Я дуже його кохаю і вірю його словам.
Все б нічого. Я б напевно і продовжила з ним так зустрічатися, але вчора я була в шоку.
Написала йому ввечері привіт, він не відповідав годину, хоча і був в мережі. Ну ладно, плювати. Запитала, що він робить, як справи. Він на все відповів, але у мене як і раніше не було настрою через те, що він так до мене ставиться.
Неохоче спілкується, але кохає й у нього начебто є почуття. Останній раз випросив у мене, щоб я йому подарувала свою кофту. При кожній зустрічі дарує букет з трьох червоних троянд.
Так ось я йому сказала, що хочу з ним листуватися або поговорити телефоном ввечері, і я попросила його написати або зателефонувати мені, він сказав ладно.
Чекала я, чекала, але не дочекалася. (Всю ніч чекала його дзвінка або повідомлення, а він був в мережі, але навіть і не намагався написати, а на наступний день пишу я йому і знову прошу написати або зателефонувати, а він у відповідь пише ладно. Добре, чекаю я другий день. Тиша.
Може справа в мені !? Я не розумію, що я зробила не так. Чому він став не такий, який був раніше ?!
Не хочу я з ним розлучатися, бо люблю його, але і терпіти таке байдуже ставлення до себе теж не хочу.
Якщо є помилки, то вибачте. Допоможіть, будь ласка, інакше я не розумію, що мені робити.
Марина та Олексій купили дачу у травні. Невеликий дерев'яний будинок, шість соток, старі яблуні, теплиця…
- Може, цими вихідними на дачу не поїдемо, у матері твоєї день народження? - Запитала…
- А що ж ви їсте? – поцікавився здивований тесть. - Ну, сир, йогурт, -…
Субота Віри скінчилася, навіть не встигнувши розпочатися, — зрозуміла вона десь о пів на дев’яту…
Кухонна тиша була для Діани наче ліки. Вона повільно, чашка за чашкою, витирала чистий посуд…
Ніна Іванівна прокинулася від того, що за вікном голосно каркнула ворона. Вона лежала ще кілька…