Закохалася у свого стоматолога, а що тепер робити не знаю. Мені здається, що після того як він бачив мої зуби, зустрічатися не захоче

Так, закохалася в стоматолога, таких історій вже тисяча на просторах інтернету, але нічого не можу вдіяти.

Почну з того, що лікарі завжди були моєю слабкістю, для мене це найскладніша професія, я завжди ними захоплювалася, але щоб закохатися, таке вперше.

Коли мене мій дільничний відправив до цього лікаря, то я перед прийомом хотіла знайти інформацію про нього, і тк прізвище у нього рідкісне, то відразу знайшла навіть його робочий інстаграмм, як тільки побачила його, то відразу зрозуміла, що краще мені не ходити до нього , він мені дуже сподобався по фото, за манерою письма, ніколи такого не траплялося.

Але я все таки пішла на свою голову і втратила її там у нього в кабінеті. Такий він милий, дуже красивий на мій смак, голос, манера поведінки, мені все в ньому сподобалося.

Перший прийом я була у нього дві години, другий менше. І ось зуб мені він вилікував, але розбив серце.

Я навіть не знаю, чи одружений він, кільця не було, але вони не носять його на роботу. До слова мені 22, йому десь 27-28, порахувала приблизний вік за датою випуску з універу.

Я людина взагалі не та що закохується у всіх, я і відносин ніколи особливо не хотіла, бо до кінця не було почуттів, тільки симпатія, а тут ну все, не можу, тягне він мене.

Уже два тижні пройшло як я була у нього, зрозуміло що він мене не пам’ятає, та й таких пацієнтів у нього повно.

Я знаю, що хтось напише, що я закохалася в його образ лікаря, можливо і так, але і якби я його зустріла за межами лікарні, то він би все одно сподобався, я ще до прийому по фото була без розуму від нього .

Я б дуже хотіла поспілкуватися з ним, але як? У мене є його телефон, але що я напишу, я твоя пацієнтка, підемо де небудь зустрінемося, він точно відмовить, лікарська етика, хоча подруги всі твердять, щоб я написала, але він не пам’ятає вже мене толку писати ні, відразу треба було.

Та й він в роті у мене копався, хоча і зуби у мене хороші, один тільки підвів. до того ж він сто відсотків у відносинах, вік уже все таки.

Мені просто дуже прикро, я вперше відчула ці “метелики в животі” вперше мені так сильно хтось сподобався і не судилося, коли мені хто небудь ще так сподобається, якщо за 22 роки я вперше закохалася. Я знаю, що забуду це все рано чи пізно, але повторюся просто прикро.

Підтримайте мене дурну, розкажіть чи були у вас схожі історії з вами або вашими знайомими? Дякую тим, хто приділив мені час.