Іноді для того щоб батькам щось довести треба пройтися по квартирі в чому мати народила

Я дуже люблю і поважаю своїх батьків. Вона для мене все. Як і всі батьки вони завжди бажали мені тільки всього самого найкращого. Але нас з ними часто тепер трапляється халепа в спілкуванні. Відтоді як я женився на своїй дружині все пішло шкереберть.

Я розумію маму, вона не хоче втрачати свою дитину із поля зору, мабуть тому своєю гіпер опікою постійно дістає мене, а тепер і мою Зою. Але справа в тім, що дружина мені така попалася, що палець до рота не клади.

Зоя теж любить посперечатися, вона часто ведеться на провокації мами хоча б для того, щоб останнє слово було за нею. Але і її я розумію, ніхто б не став терпіти образ.

Батько теж туди само. Раніше я у нього був як безкоштовний помічник. Не було в мене своєї сім’ї і власних проблем, то мене модна було і на риболовлю витягнути, і для принеси-подай з собою взяти.

Зручно ж, бо сир власний, хіба скаже чоловік проти. Зоя інша, вона теж любить і поважає батьків і моїх і своїх, звісно ж.

Але якось ми завели розмову на цю тему і виявляється моя мама вже неодноразово намагалася давати Зої різні поради.

Я все розумію, нехай маму мою не влаштовує як вона готує, як виглядає, але інтимні питання це вже наше особисте. Чого лізти куди не просять?

А минулі вихідні ми з дружиною хотіли провести разом. Мати подзвонила ще в 8 ранку. Я взяв телефон ті сказав що якщо нічого серйозного, то передзвоню після обіду.

Яке ж було моє здивування коли мама відімкнула двері ключем і просто зайшла в будинок. А ми в процесі саме, ну розумієте. Мама навіть не знітилася ні трішки, прийшла далі в квартиру, привіталася, присіла на диван біля нас.

Зайшов в квартиру і тато. Теж стояв і щось розповідав. Я намагався якось натякнути що ми спали, відпочивали, не чекали ні на кого. Але вони і далі вели свою розмову.

Тут моя Зоя не витримала і так як лежала голяком під ковдрою, так і піднялася з-під неї, пішла в ванну. Тато аж вдавався, мама почала називати її безсоромною і кричати на весь будинок. Зоя просто покликала мене і попросила рушника, я не зміг найти, мати так і не збиралася йти.

В результаті Зоя вийшла з душу теж без рушника, тому мама моя більше до нас теж попередження ні ногою, і ключі забула з переляку навіть. А татові тепер взагалі соромно мене смикати по якимсь питанням.