Іноді треба в людини забрати все що є, для того, щоб вона мала більше

У моїх дітей ще з юного віку були якісь думки про те, хто кого сильніше любить. Я тоді сміялася, адже думала що це дитячі ревнощі ,приємно було, що діти за мою увагу сперечаються.

Та діти виросли, і проблем стало ще більше. Тепер цей вічний конфлікт переріс в те, що вони майже не спілкуються між собою, а я винна.

Старшому сину ми купили невеличку однокімнатну квартиру, а донька розлучена і живе з нами, але ми зробили хороший ремонт в будинку, ми вже старі, і будинок, як має бути, перейде вже доні.

Адже вона нам допомагає, живе поруч, їсти на всіх готує, продукти теж на всіх, прибирає, працює вона одна, ми на пенсії зараз, іноді з внуками допомагаємо.

Все дійшло до того, що син кричить, що ми з батьком її більше любимо бо їй цілий будинок, а йому всього 1 квартирка невеличка.

Донька своє гне, що в сина окреме житло а їй з дітьми з нами тулитися доводиться. Я кажу ,то в чім проблема, поміняйтеся та і справ то, нам хіба не всеодно з ким жити. Але і таке їх не влаштовує.

Добре що в свій час квартиру ми купувати і оформляти на своє ім’я. Чоловік вже не витримав. Каже синові, збирай речі з квартири, продавати будемо.

Син зрадів, думав щось зміниться, доні ж те саме сказали, в обох по 2 дітей, вже більш менш дорослих. Поки суть та діло і квартиру і будинок з ремонтом ми продали. Квартира то в хорошому районі була, з дорогим ремонтом. Діти поки в родичів пожили.

На виручені гроші купили 3 однакових дачних будиночки але в різних кінцях міста. Позвали дітей на сімейну нараду, а самі взяли банку заклеїли її темним папером, помістили туди ключі і сказала щоб ті по черзі сунули руку в середину і витягували те що буде.

Тут то вони вже не стали сперечатися. Ніхто перший в банку лізти не хотів. Але син перший таки витягнув ключі. Далі донька, а те що лишилося ми за мати собі. Отак розподілили, і тепер ніяких проблем, чому?

Бо всі зайняті ремонтами, воду під’єднати поки літо, дров навозити, підготувати, землю до ладу привести. А то на всьому готовому їм погано, так тепер будуть знати.