У 1994 році мого батька від заводу, де він працював машиністом тепловоза, дали трикімнатну квартиру в п’ятиповерховій новобудові на одній з околиць міста.
Двір нашої сім’ї – мама, тато і я – відразу ж сподобався. Він був не проїзний, але, правда, ще не озеленений. До автобусної зупинки – рукою подати. Її добре видно з вікна моєї комнати. Але маму бентежив перший поверх. Їй хтось із знайомих наговорив, що, якщо прорве трубу з гарячою трубою в підвалі, підніметься пара і вздується паркетна підлога, і доведеться робити ремонт; що в квартирі буде стояти неприємний запах каналізації.
Але ми благополучно прожили місяць, і ніяких незручностей не спливло. Мені ж, навпаки, перший поверх був до душі – не потрібно було корячиться сходами нагору, піднімаючи на своєму горбу після кожних “покатушек” свій велосипед “Мотовело”. Мені хоч вже і стукнуло в ту пору дванадцять років, але сил було ще не так багато. І ще одна деталь сподобалася в моїй новій кімнаті. За її стіною розташовувалася спальня наших молодих сусідів. І я часто чув ночами стогони дівчини під ритмічний скрип ліжка …
Але після місяця проживання на новому місці почали відбуватися дивні речі. Одного разу вночі я прокинувся від відчуття, що хтось сильно ляснув мене по лобу долонею. Я здивовано закліпав очима, але в темній кімнаті нікого не побачив.
Звісно, мені подумалося, що це всього лише неприємний сон. Однак таке повторилося і двома наступними ночами. І тут мені стало страшно. Черговий нічліг я влаштував собі на дивані у великій кімнаті. Просто ліг, не роздягаючись, і заснув до ранку. На наступний день батьки запитали, чому я розташувався на ніч не в своїй кімнаті. І я розповів їм про страшні дивацтва.
Вони задумалися, але сказати щось у відповідь мені не змогли. Однак батько пообіцяв, що переночує сьогодні у мене … На наступний день, ввечері, коли він прийшов з роботи, то сказав нам з мамою, що прокинувся від такого ж відчуття, що і я.
Завтрашнім днем моя мати принесла з церкви святої води і окропила нею всю квартиру. Потім вона ходила із запаленою свічкою по кімнатах і читала молитву “Отче наш”. Батько знову здійснив розвідку боєм, заночувавши у мене. І безтурботно проспав до ранку. На наступну ніч уже я, хоч і нервуючи трохи, ліг в своє ліжко. І мій сон теж ніхто не потривожив … У загальному і цілому, ми спокійно прожили в нашій квартирі ще багато років. Тепер мої батьки живуть в купленому добротному будинку в одному з приміських селищ – мрія багатьох пенсіонерів. Цю “хату” вони продали. А я живу взагалі тепер в іншому місті зі своєю сім’єю.
