Ця історія про дівчинку яка не вірила в дружбу і любов. Вона завжди ходила одна і нікого до себе не підпускала. Дівчинка як завжди сиділа одна і дивилася на те як інші грають і веселяться кажучи сама собі:
– Це все брехня.
Тут до неї підсаджується хлопчик і питає:
– Що брехня?
Подивившись на хлопчика вона сказала:
– Їхні посмішки несправжні, вони всі приховують свої емоції під маскою.
Хлопчик лише спантеличено подивився на дітей. Хлопчик вирішив запитати:
– Як тебе звати ?
– Тобі не треба знати…
– Чому? Ти що дочка вбивць чи що?
Розлютившись дівчинка встала і пішла. Хлопчик не розуміючи що сталося пішов за нею.
Прийшовши додому дівчинка пішла в кімнату, тут до неї заходить мама і каже:
– Доню як добре що ти прийшла. Не могла б ти сходити мамі ще за вином?
– Мамо може ти перестанеш пити? Тому тато і помер. Це все через тебе .
Вдаривши дівчинку мама сказала:
– Як ти можеш так говорити? Твій некчемний батько сам винен у своїй смерті.
Не витримавши дівчинка дуже сильно товкнула свою матір. Після того як її мама впала намертво дівчинка подивилася на тремтячого хлопчика який за цим спостерігав і сказала:
– Почуттів немає.
Після того випадку дівчинку забрали до відділку, а після і в психлікарню де її припадки тільки ставали все частішими, там вона і коратала свої роки, поговорювали, що вона не витримала і пішла зі світу. А хлопчик все життя згадував цю картину і говорив що уві сні до нього приходить та дівчинка і каже:
– Почуттів немає. І вбиває його.