Ненавиджу наш світ, ненавиджу стереотипи! Чому люди вважають, що якщо ти любиш одну людину, то, полюбивши іншу, ти зраджуєш першій?

Чому взагалі виникли саме такі поняття про вірність, про зраду? Чому не можна любити одночасно двох і не бути засудженою за це? Не розумію!

Я познайомилася з Данилом і Мішею на Дні народженні у моєї колишньої однокласниці. Вже не пам’ятаю, ким їй там припадали хлопці, але їх увагу я привернула одразу. Як і вони мою.

Така вже в мене натура – якщо мені хтось сподобався, то я жодній плюгавці не дозволю мене випередити. А дівчат на тій вечірці було багато, повірте!

Я отетеріла з першої хвилини від того, якими різними виявилися хлопці. Вони сиділи вдвох на дивані, особливо ні з ким не спілкувалися, але видно було, що прийшли разом і взагалі по життю всюди разом.

Але які ж вони були різні! Милий, доглянутий, привабливий Даня, зі світлим волоссям і великими очима, нагадував ангела, а Міша, навпаки, вічно хмурився і явно не хотів бути на цій вечірці.

Я заговорила з ними перша, і вже через десять хвилин ми з Данилом реготали над хлопцями, без угаву базікали про все на світі і взагалі легко знайшли спільну мову.

Михайло тільки зрідка втручався в розмову, інший же час сидів в телефоні, не звертаючи уваги ні на що навколо.

Незабаром Даня запропонував піти гуляти по нічних вулицях, тому що дивитися на ці пики стало нестерпно. Михайло теж хотів піти, але Даня силою змусив його йти гуляти з нами, і ми втрьох просто гуляли містом до самого світанку.

Все це було схоже на дружбу довгий час. Спочатку ми зблизилися з Данилом, потім Михайло також розкрився мені з нових сторін – він виявився дуже чуйним, турботливим і досить ніжним, всупереч показній закритості.

Ми почали проводити багато часу разом, і, непомітно для себе, я почала закохуватися. І я не розумію, як це сталося, але я полюбила їх обох. Це різна любов по насиченості емоцій, але по силі – абсолютно однакова. І, що найдивніше, мені відповіли взаємністю, і зараз мене розриває від розбіжності й бажань.

Я не знаю, що мені робити зі своїми почуттями, я не знаю, що буде з їхньою дружбою через мене, я не розумію, до кого мене тягне сильніше. Я не можу дивитися на Даню, мені здається, я сліпну від його краси, від того, наскільки він живий і свіжий. Мені постійно хочеться мати з ним тактильний контакт – обіймати його, відчувати його запах, його руки. Також мене з жахливою силою тягне до Михайла, і він такий шалено привабливий. Не можу поруч з ними перебувати, але і без них мені важко.

Так заплуталася, що хочу сховатися під ковдру і просидіти так цілий рік.

You cannot copy content of this page