Десять років тому я мала близьке спілкування з одним хлопцем, і це могло перейти у стосунки. Але цього так і не сталося. Хлопець одружився з іншою. Про мої почуття до нього знав, я йому освідчилася в коханні. Він мені відмовив.
Минули роки. Він щасливий у шлюбі. У них із дружиною, мабуть, повне порозуміння, наскільки я можу судити з її фотографій з ним в Інстаграмі. У них двоє дітей.
Я намагалася його забути всіма силами та засобами, але не можу. На жаль, байдуже ставитися до його дружини та дітей теж я не можу. Я хотіла б, щоб їх не було, щоб він тоді вибрав мене. Розумію, що якби я мала можливість, я б увела його з родини. Але можливості немає. Я йому не потрібна.
Думаю, і не можу зрозуміти, чим я винна? Так, це погано – любити одруженого чоловіка і мріяти, щоб він був один і повернувся до мене. І в такій ситуації, як правило, всі шкодують дружину. Адже якщо чоловік іде з сім’ї з дітьми, то це горе і для дружини, і для дітей. Вони плачуть, страждають. Але як же мені бути? Адже я теж плачу і страждаю без цього чоловіка багато років. Може, мені не менше гірше, ніж було б його дружині, якби він пішов від неї. Але заведено вважати, що я погана, не маю права любити його, мріяти, сподіватися. І мої сльози нічого не означають. Раз так сталося, я маю забути його, як завгодно. І жити своїм життям.
А ось я не можу. І плачу, і щодня думаю про нього, навіть щохвилини. Невже мене варто вважати жахливою жінкою за моє кохання? Адже я любила його ще до зустрічі з іншою та до шлюбу. Серцю не накажеш. І я не хотіла б бажати зла його дружині та дітям. Я розумію, що вони ні в чому не винні.
І якщо стикаюся з історіями про те, як чоловік пішов із сім’ї, то я вже не так сильно співчуваю дружині, а думаю, що, можливо, та, до якої він пішов, теж за ним плакала, як я, багато років.
Що мені робити? Куди йти, щоб забути його? Я була у психотерапевта. Я намагалася заводити стосунки з іншими людьми. Була в церкві, але просити забути і язик не повертається.
Я знаю, що читачі цього сайту — високоморальні люди, які дуже суворо ставляться до зрад і навіть думок про них. Хотілося б почути думку цих людей щодо моєї ситуації.
– Алла! У нас радість, – урочисто почала мама розмову по телефону, – Олег, здається,…
Що вона пішла із життя, Валя зрозуміла відразу. Ця думка виникла з нізвідки й міцно…
Поліна була красуня і знала це з самого дитинства. Про це з любов’ю їй говорили…
-О! Дивись який набір лего! Я як раз такий Мишкові хотів купити! – радісно промовив…
Ключ застряг на півоберті. Я смикнула сильніше, метал скрипнув, і двері піддалися. Повітря в коридорі…
- А ви знаєте, у вашого чоловіка коханка? - А ви знаєте, що у нього…