Мене звати Микола. Два роки тому продав квартиру та купив приватний будинок у селі. Давно мріяв жити ближче до природи. Повітря чисте, річка поряд, ліс: все, як я мріяв. І моїй дружині подобається. Коли з’являться діти, їм буде де погуляти, знову ж таки, свіжі продукти, овочі.
Ми швидко познайомилися із сусідами, молодою парою, чоловіком Олегом, та дружиною Тетяною. Вони були нашими ровесниками, дітей також, поки що, не мали. Почали вчотирьох їздити на шашлики, ходили по гриби. Олег часто їде на заробітки, працює за кордоном вахтовим методом. Може бути відсутній місяцями. Звичайно, Тетяні важко одній господарювати.
Почала вона звертатися до мене, мовляв, допоможи по-сусідськи, виконай чоловічу роботу: дров нарубай, полагоди стік у лазні, заміни кран на кухні. Ніколи не відмовляв. Але став помічати, що Таня поводиться не так, як раніше. Весь час пропонує випити кави, коли я до неї приходжу. Раніше переді мною ходила у спортивному домашньому костюмі, а зараз з’явилися коротенькі халатики.
Придивився до неї, і зрозумів, що вона мені подобається і зовні, і як людина. Нам є про що поговорити, симпатична. Дружину я, звичайно, кохаю, але ми разом уже сім років, ось і почав заглядатись на інших. Сусідка мені подобалася все більше. Стали з’являтися різні інтимні думки з її приводу. Ловив себе на тому, що можу спробувати запропонувати поїхати до міста разом, коли дружина на роботі.
Вона працює цілодобово, медсестра у лікарні. Можливо, щось і вийде. Але одразу смикаю себе. Не хочу зраджувати дружину, та людину, яка мені довіряє – Тетяниному чоловіку. Але вдіяти нічого не можу. Почав шукати приводи зайти ненадовго, просто перекинутися парою слів. Дивлюся я на неї, й хочу обійняти, поцілувати, і все, що з цього випливає. Вночі сняться різні сцени за її участю.
Дружина почала щось помічати. Наприклад, лається, що я надто часто став затримуватись у сусідів. Сам ловлю себе на тому, що не роблю те, що повинен, аби більше часу провести з чужою дружиною. Та й Тетяна гарна: звертається за допомогою, коли сама цілком може впоратися із завданням. Раз у раз просить підкинути її до найближчого супермаркету, хоча є своя машина.
Самій нудно їздити, а тут співрозмовник. Причому звертається з цим проханням лише тоді, коли впевнена, що моя дружина на роботі… Повторюся, зробити із собою нічого не можу. Тягне до неї, як магнітом. І я думаю, якщо натякну на щось більше, ніж просто дружба, вона не відмовиться.
Можливо, вона в мене закохалася, а можливо довга відсутність чоловіка підштовхує до мене, природні потреби ще ніхто не скасовував. Я все частіше почав замислюватись, може хай все станеться, і я перестану постійно думати про неї? Вже замучився. Коли приїжджає Олег, мені якось простіше.
Таня не ризикує знову до мене «чіплятися» при ньому, тому стає спокійніше. Але тільки ось, нещодавно зрозумів, що ревную, коли бачу їх разом. Мабуть, з глузду з’їхав остаточно. Скоро Олег знову поїде на цілий місяць. Таня розповіла мені про це, як тільки сама дізналася. Мовляв, ось знову мені одній, тільки ти, сусід, мене підтримаєш. Зрозуміло, навіщо вона мені це сказала: натякнула, що протягом наступного місяця може статися щось дуже цікаве.
І ось тепер постійно думаю про це. З одного боку, не знаю, як подолати це наслання. Вже й бігати почав вранці, і роботою себе завантажую, щоб не думати про неї. Але нічого не виходить. Чи зробити те, про що мрію, і забути? Але є й інший бік. Не думаю, що обійдеться одним разом. А так жити просто не зможу. Доведеться приховувати наші стосунки від дружини, дивитися Олегу в очі.
Та й село у нас маленьке. Як не приховуй, правда вийде назовні. І що я тоді робитиму? Навіть почав думати про переїзд. Але важко пояснити це дружині. Їй подобається новий будинок, вона у захваті від сільського життя. Чи може зізнатися їй, що просто хочу бути якомога далі від жінки, до якої у мене виникла справжня пристрасть?
Я не знаю, як правильно вчинити! Адже і дружину я кохаю. Думаю, що найправильніша стратегія — скоротити спілкування з Тетяною до мінімуму. Хочу не «вестися» на її кокетство та провокації, спілкуватися, як із другом. Але в мене не виходить. Включаюсь у її гру, починаю натякати на те, що між нами цілком може щось бути. Начебто і жартома, але в кожному жарті, як відомо…
Заплутався. Не хочу зраджувати дружину. Потім сам себе не пробачу. Але й жити так не можу. Бути одруженим на одній жінці, і весь час думати про іншу. Навіть ночами з дружиною, уявляю на її місці Тетяну. Це вже в жодні ворота не лізе.
Просто терпіти? Чекати, коли Тетяні набридне грати в цю гру, і вона собі знайде іншу “жертву”? Чи зізнатися Олегу в тому, що його дружина намагається мене спокусити? Усі варіанти здаються поганими, і ніякий не влаштовує повністю. Головне – протриматися протягом цього місяця. А далі вже приїде Олег, і можливо Тетяна змінить свою поведінку. Та чи на довго? Можливо до його наступного відрядження? Що робити???
