Коли мій коханий зробив мені пропозицію, моя мама не зраділа, вона влаштувала справжній скандал

Мого тата рано не стало, я його майже не пам’ятаю. Мамі було, звісно, важко. Але, їй допомагали мої дідусі та бабусі. Причому батькова рідня теж нас не оминала увагою. Ми не голодували, та й жили, на мій погляд, не гірше за всіх.

Але, мама постійно була іншої думки, засмучувалася, чуючи про поїздки, чи одяг не по нашій кишені. Словом, стверджувала, що не в грошах щастя, а в їхній кількості. Повторювала, що в мене обов’язково має бути багатий чоловік із добрими зв’язками.

Родичів вона також переконала у необхідності пошуку багатої партії. Я не погано вчилася, ще й репетиторів відвідувала. У юридичний поступила легко, на радість мамі. Їй здавалося, що саме тут навчаються люди того рівня, про який вона мріяла для своєї крихітки.

Практично одразу з’ясувався цікавий факт. Поряд з нашим будинком збудували нову багатоповерхівку. І моїм одногрупником виявився саме сусід із нового будинку. Він мав машину, так що він люб’язно підвозив мене на заняття і додому. Звали його Гордій.

Він мені дуже сподобався. Справа була зовсім не в машині та житлі, на які звертала увагу мама. Мені здалося, що він надійний і розважливий хлопець. Насправді все виявилося не зовсім так. Гордій не збирався собі ні в чому відмовляти, та нічим себе обтяжувати.

Періоди, коли він пропонував жити разом, змінювалися розповідями, що він ще молодий для того, щоб нудьгувати вдома на дивані. Мені не подобалися деякі його друзі. І я знаю, що вони не тільки вживали міцні напої в неміряних кількостях, а й неодноразово пробували заборонені препарати, до чого я ставилася різко негативно.

Особливо мене засмучувало, що Гордій міг сісти за кермо напідпитку або під кайфом. Мама не підтримувала моїх сумнівів. Навпаки, радила скоріше бути в положенні, щоб прив’язати Гордія. Ця ідея викликала страх і огиду.

Ризикувати заводити малюка від чоловіка, який дозволяє собі зловживати всякою гидотою? Замість швидких кроків до офіційного статусу, я вирішила просто попрощатися з нареченим. Що зовсім не втішило маму. Мабуть, вона вирішила, що це моя якась хитрість.

Звичайно, це далося мені нелегко. Якщо людина тобі не байдужа, просто викреслити її з життя не виходить. Щоб не думати про розрив, я поїхала на виїзний семінар йоги. Добре, що до цього часу з’явилася стабільна робота та особисті гроші.

Проходив згаданий семінар у мальовничому місці. Серед його організаторів виявився спортивний молодий чоловік із приголомшливими блакитними очима, та простим ім’ям Іван. З’ясувалося, що йога давно стало його хобі. А працює він охоронцем у супермаркеті, якраз навпроти нашого офісу.

Ось такі бувають збіги у моєму житті. Якось кохання у мене виникає «за місцем проживання».
Ваня зовсім інша людина, і різко відрізняється від Гордія ставленням до світу, та людей. Він дуже позитивний і відкритий, налаштований на тривалі стосунки, сім’ю та кількох дітей.

Ми з ним ніколи не сваримося! Він завжди вирішує конфлікти розмовами. Просто дивиться, слухає, говорить і одразу розв’язує проблеми. Але до однієї-єдиної людини підхід знайти йому так і не вдалося. І цією людиною виявилася моя мама!

Коли вона побачила орендовану квартиру, в яку я переїхала до Івана, у неї просто трапилася істерика. Скільки було галасу, що я прирікаю себе на злидні, тому що мій обранець ніколи гідно не зароблятиме.

Вона не хотіла слухати його. Навіть у той час, коли ми приїжджали в гості до інших родичів, і опинялися за спільним столом. Всі спроби Вані розповісти щось цікаве, натрапляли на її сарказм. Вона постійно просила мене передумати, і помиритися з Гордієм. Хоча я й думати більше не могла ні про кого, окрім мого Івана.

Але, найжахливіше чекало мене попереду, коли мій коханий зробив мені пропозицію. Мама не просто не зраділа, вона влаштувала справжній скандал, що не збирається віддавати дочку до рук голодранця, та не благословляє наш шлюб.

Почала кричати, що не дасть ні копійки на церемонію та застілля, що в мене все ще залишається гідна альтернатива у вигляді сусіда. Звичайно, Іван образився і пішов. Мені довелося його наздоганяти, та заспокоювати. Замість радісної події, про яку я мріяла, весілля може вийти не дуже веселою витівкою.

Мама категорично забороняє, щоб я одружувалася з Іваном. Думаю, це ображає  не лише мого нареченого, а і його батьків. Але, найбільше подібна обставина вбиває мене. Довгий час мама була моєю найближчою людиною. І я не можу зрозуміти, як мені продовжувати жити без її добрих слів, без її підтримки.

Проте втратити Ваню я не можу. Від цих переживань страшенно схудла, і погано сплю. Іван дуже  переживає, і вже не знає, що робити, і як знайти контакт із майбутньою тещею. Що мені робити? Плюнути, та будувати своє життя з коханим, чи вмовляти маму на благословіння?