У нас завжди були добрі стосунки зі свекрухою, вона одразу прийняла мене до своєї сім’ї, ніколи не ображала. Мій чоловік та його молодший брат дуже любили свою матір, у всьому їй завжди допомагали, ніколи не суперечили.
І коли моєму чоловікові виповнилося сорок п’ять років, вона подарувала йому такий подарунок, від якого ми всі були шоковані.
Ми з чоловіком разом живемо вже понад двадцять років разом, і за цей час я жодного разу не чула, щоб він лаявся з матір’ю, або з молодшим братом.
У нашій сім’ї ніколи не було ні сварок, ні скандалів, навіть голоси ніхто ніколи не підвищував. Сини завжди підтримували матір фінансово, та й по дому все необхідне робили.
Але тут у нашій родині, зненацька, почалися спочатку невеликі розбіжності, які потім переросли у великий скандал. А все тому, що моїй свекрусі закортіло переїхати жити в село, ближче до природи, як вона говорить.
Коли вона повідомила про своє бажання, його ніхто не сприйняв серйозно, а лише пожартували, трохи посміялися, та й забули.
Але свекруха, як виявилося потім, зовсім не жартувала, а говорила абсолютно серйозно. Якось ми побачили в одній із газет, у колонці з продажу квартир, знайому адресу.
Це було оголошення про продаж квартири, яке подала свекруха. Після цього невинний жарт прийняв доволі серйозний оборот.
Обидва сини були категорично проти продажу батьківської квартири, до того ж, продавати майно в місті, це просто безглуздо.
Хлопці запропонували їй оптимальний варіант, що квартиру продавати не будуть, а просто куплять матері невеликий будиночок десь у передмісті.
Але свекруха чомусь була проти такої пропозиції. Спочатку це були просто невеликі розбіжності, але з кожним днем ці розбіжності переростали у серйозний конфлікт.
Коли перший варіант свекруха відкинула, тоді сини почали вмовляти її взагалі відмовитись від переїзду.
Адже якщо вона переїде в село, тоді їм складно буде їй допомагати, вони не зможуть приїжджати до неї щодня, адже життя в селі, та ще й у такому похилому віці, це дуже складно і важко.
Але свекруха була непохитною у своєму рішенні. Зрештою, вона зробила все, як і задумала. Вона продала квартиру в місті, та купила будинок у селі.
Звісно, сини матір не покинули, не відвернулися від неї, а навіть навпаки, допомогли їй з вибором будинку, та з переїздом.
І все начебто стало налагоджуватися, увійшло у звичайне річище. Хлопці заспокоїлися, змирилися з вибором матері, і часто намагалися її відвідувати.
Але, як виявилося, рано всі розслабилися, у свекрухи залишився ще один неприємний сюрприз у запасі. Сорокап’ятиріччя чоловіка ми вирішили відсвяткувати у його матері в селі.
Не стали кликати багато гостей, хотіли відзначити лише своєю родиною. На святі були ми, свекруха, і брат чоловіка зі своєю родиною.
Отож, сидимо ми за столом і все начебто добре, але тут свекруха несподівано для всіх вирішила відкрити одну таємницю, яку зберігала всі ці сорок п’ять років.
Ми всі знали, що свекруха має рідну старшу сестру, але її ніхто ніколи не бачив. І тут свекруха повідомляє, що вона не є матір’ю своїм синам.
Вона розповіла нам історію про своє життя. Ми всі були шоковані, та уважно слухали. Виявляється, коли в сестри з’явився другий син, її покинув чоловік.
І вона, залишивши дітей своїй сестрі, кудись поїхала. Після цього її ніхто не бачив. Були чутки, що вона поїхала за кордон, шукати кращого життя, але точно ніхто нічого не знав. Свекруха ж почала виховувати хлопчиків, як своїх рідних.
Ми все це слухали, й не могли зрозуміти одного, навіщо зараз свекруха вирішила про це нам розповісти, чого вона хотіла досягти цією розповіддю.
Якщо вона хотіла таким чином образити синів, то в неї це зовсім не вийшло. Вони не надали цій новині жодного значення.
Адже не та мати, яка дала життя, а та, яка виростила у коханні, та турботі. Вони, як і раніше, люблять свою матір і допомагають їй, для них вона була і завжди буде рідною і єдиною мамою! Ось так в житті буває!