Я зустрічаюся зі своїм хлопцем, нехай буде Діма, вже 5 років. Мені 23 роки, він старше на 5 років, зараз фактично живемо разом у нього. У мене це перші серйозні стосунки, це мій перший хлопець в сенсі близькості, але не перше кохання.
Я недавно закінчила інститут і почала працювати, мені моя робота дуже подобається і я хочу побудувати кар’єру, він теж молодий спеціаліст, але вже на хорошому рахунку і як говориться в декрет йому не йти.
Коли ми ще почали зустрічатися, в певний момент склали якийсь план нашого спільного життя. Що я закінчую інститут, влаштовуюся на роботу, ми одружуємося, продаємо його квартиру, беремо іпотеку і купуємо будинок, обидва хочемо жити на природі, потім коли облаштовуємося, заводимо дітей.
Я його люблю, у нас пристрасть у відносинах, але є кілька мінусів – він дуже ревнивий, гордий, не шукає компроміс, йому складно зробити перший крок, а ще мовчун, з нього вивудити, що він відчуває дуже складно. У мене теж є характер, якщо я не права я перепрошую, але якщо я вважаю що винен він перший крок ніколи не зроблю.
Я працюю в чоловічому колективі, часто затримуються на роботі -Хочу бути на хорошому рахунку, ми з колегами часто приколюємося одне над одним, у нас багато неформального листування, все в рамках дозволеного.
Є можливість їздити в невеликі відрядження по Україні на 3-4 дні, і це скоріше винагорода за роботу.
У мого хлопця змінний графік і працювати так йому ще довго, він лікар, плюс постійні навчання, він кілька разів їздив на конференції, але я тоді вчилася і ми їздили разом.
Мій начальник, запропонував мені поїхати у відрядження в жовтні на тиждень, я сказала, що подумаю.
Думала Діма мене підтримає, але вдома мене чекав величезний скандал, дикі ревнощі, якісь то докори з приводу затримок на роботі і т.д. при цьому під час сварки я вийшла з себе і наговорила, що заміж мені ще рано, я молода, хочу жити і т.д. і т.п.
Він страшно образився, сказав, що якщо він мені заважає жити, то він мене не тримає. На наступний день я вже охолола, спробувала пояснити свої слова тим що вийшла з себе і так насправді не думаю.
Він же мені сказав, що давно це підозрював, що він хоче сім’ю, дітей, а мені б тільки гуляти і розважатися, в загальному вивернув з ніг на голову, ми посварилися ще більше.
Мені було дуже погано, так з ним ми ще не сварилися, зараз працюю вдома дистанційно, вдень зустрічалася з колегою і він зрозумів, що я заплакана, я коротко розповіла йому, він начебто зрозумів. А ввечері написав в нашому робочому чаті мені в особисті повідомлення, що в такому віці як у мене треба жити, веселитися, розважатися з мужиками, а не страждати, що заміж мені ще рано, це було більше у вигляді жарту.
Я пішла в душ, не закрила чат, коли повернулася вимкнула комп і лягла спати. А з ранку виявила, що мій Діма не тільки заліз в мій комп’ютер і читав мої особисті повідомлення, але ще і написав моєму колезі хамське повідомлення і підписався хто це.
Я сказилася, написала з ранку Дімі, що йду від нього, зібрала речі і пішла. Він відповів скатертиною дорога, ми не спілкувалися цілий місяць, він один раз мені написав повідомлення, що я тебе кохаю і дуже скучаю, але не подзвонив, не вибачився.
Я вирішила, що відповідати йому не буду, бачу що йому погано, він намагається помиритися, але я вирішила, нехай подзвонить і вибачиться.
Вчора подзвонила його двоюрідна сестра і говорила, що він з розуму сходить, страждає, запропонувала варіант, щоб нічия гордість не страждала зустрілися у неї нам з ним і поговорити.
Я сказала, що подумаю, мені без нього дуже погано, але мені здається, що якщо я зараз піду на поступку, він потім зовсім мені на шию сяде.
Не знаю що робити, дуже хочеться почути думку з боку, особливо, чоловічої половини.
Моя свекруха – Раїса Петрівна – жінка з дуже важким характером. Вона вважає, що краще…
Я одружилася дуже рано. На вечірці, яку для першокурсників влаштувала адміністрація нашого інституту, я познайомилась…
Досі не можу схаменутися після приниження, яке влаштував мені власний чоловік. Як після такого дивитися…
Після заміжжя ми переїхали до рідного міста чоловіка. Винайняли однокімнатну квартиру. Мені подобалося наше життя,…
Коли мені було сім років, моєї мами не стало в лікарні, під час того, коли…
Я понад рік перебуваю у шлюбі. З батьками мого чоловіка я завжди була у чудових…