Коли ми з чоловіком приїхали у чуже місто в нас було 700 грн на двох. Згодом ми вигадали своє свято – Свято Першої сковорідки

Ми познайомилися з майбутнім чоловіком бувши школярами, нам обом було по 15 років. Легке захоплення переросло в дружбу. Ми зустрічалися 7 років і тільки потім одружилися. Своє сімейне життя нам довелося почати з 700 гривень! Так, саме стільки у нас було в кишені, коли ми приїхали підкорювати обласне місто з провінції.

Ні роботи (хоча в обох на руках по диплому про вищу освіту), ні житла (довелося знімати комірку в старому будинку), ні одягу (в дорожній сумці лежали дві пари джинсів і футболки). Нас нічого не зупинило! Молоді, енергійні, а головне, закохані!

У парку на лавочці, перегорнувши газетку з оголошеннями, знайшли роботу, але нам юним фахівцям без досвіду ніхто великих гонорарів не пропонував. Ми все одно не сумували!

Через місяць обидва отримали першу зарплату. Тут ми вирішили влаштувати свято, але не повірите, це було Свято Першої Сковорідки! Ми з чоловіком старанно вибирали все кухонне начиння, адже це була наша перша Сімейна покупка!

Багато труднощів нас чекало на шляху, але ми ніколи не скаржилися і не лаялися через гроші. Коли молодим парам все дістається легко, наприклад, як подарунок батьків, то це не цінується, а ось в нашому випадку кожна придбана річ – це результат обопільної праці, це наша сходинка на шляху до сімейного щастя.

Ми одружені 10 років, сковорідка досі з нами, а ми посміхаємося, коли згадуємо про першу покупку. А ви пам’ятаєте свою першу сімейну покупку?

Author

Recent Posts

На зустрічі з шейхом прибиральниця заговорила арабською – і переговори пішли зовсім не за планом

Наталя витирала підвіконня, коли почула, як перекладач бреше. Хлопець у піджаку з гарними ґудзиками бубонів…

10 години ago

– Я не буду це їсти, – сказав він спокійно, навіть не дивлячись мені у вічі. – Ти ж знаєш, я не їм розігріте. Мені потрібне тільки свіже

Три роки я була ідеальною дружиною, яка вірила, що шлях до серця чоловіка лежить через…

14 години ago

– Здрастуйте, – сказала бабуся й одразу, без передмов, додала, – мені більше нема на кого…

Раніше я дратувався красиво: на чергу, на «ми тільки спитати», на «а в інтернеті написано»,…

15 години ago