Моя подруга жила щасливим сімейним життям. Вони з чоловіком виховували прекрасного синочка. І ось коли синові виповнилося сім років, він сильно захворів, і було потрібно переливання крові. У подруги і її чоловіка група крові не підійшла. Чоловік став підозрювати, що син не його. Підійшов до лікаря і запитав, чи може таке бути, щоб ні у батька, ні у матері група не збіглася з групою дитини.
Лікар йому все пояснив, що таке буває дуже рідко, в основному, це означає, що хтоcm з батьків не є рідним. Чоловік подруги довго думав, міркував. І вирішив безпосередньо запитати про це у дружини. І був дуже сильно шокований відповіддю. Дружина відразу почала плакати, впала до нього в ноги і почала просити прощення. Вона йому все розповіла, що так син дійсно не його.
Виявилося, вона якось поверталася додому пізно вночі і її згвалтували. Прийшовши після цього додому, вона побоялася розповісти чоловікові про те, що трапилося. Через два тижні вона дізналася, що вагітна. Вони з чоловіком вже довго хотіли дитину, але у них не виходило. І тому вона вирішила, залишити цю дитину і нічого не розповідати. Вона благала чоловіка пробачити її за обман.
Спочатку чоловік мовчки пішов з дому і пару днів напивався з горя. Після чого він все досконально обміркував. Прийшов додому на дружині не було обличчя. Вони сіли поруч і чоловік їй повідомив, що вона зробила дуже підло по відношенню до нього, але я залишуся з вами, я тебе, говорить, пробачив. Вчинок подруги насправді був підлим. Їй потрібно було відразу ж все розповісти чоловікові про зґвалтування і заявити, про це в поліцію. Згодом у них все налагодилося.
Син поправився, видужав, йому підійшла моя група крові, і я з радістю допомогла йому. Подруга з чоловіком почали більше спілкуватися, гуляти, ходити в кіно. Вони починали нове життя. Синові вони нічого не розповіли. Вирішили, нехай думає і далі, що чоловік подруги його батько. Ви не повірите, їх сім’я стала ще більш щасливіше, ніж була. Я дуже рада за подругу, їй пощастило з чоловіком, даремно вона в ньому сумнівалася, в його вірності і любові до своєї сім’ї.
Таких чоловіків, як її чоловік, дуже мало, практично можна сказати вимираючий вид чоловіків. Не кожен здатний на таке прощення. Більшість, просто не замислюючись, пішли б з сім’ї. А її чоловік щиро і сильно любить мою подругу і сина, і йому байдуже, що він не рідний батько. Я дуже рада, що є такі чоловіки, я пишаюся чоловіком своєї подруги за його вчинок. Я дуже рада, що знайома з ним.
