Я живу у нещасливому шлюбі останніх 17 років. Живу та й живу. Багато хто так живе, нічого дивного. Ми з дружиною ввічливі та турботливі одне до одного. Знаємо, коли треба підтримати, а коли краще не чіпати. Підростають дітки.
Так вже сталося, що кохання всього свого життя я зустрів вже будучи у шлюбі. Наші відносини протривали майже 5 років. Та і зараз би тривали, якби кохана не поставила своє можливе сімейне щастя вище за все, що між нами було.
Її не можна ні в чому звинуватити. Вона збирається побудувати родину, а зі мною це неможливо. Мені довелося її відпустити. Я тоді відчував перед нею величезну провину. Кохати можу, а жити не можу. Все через мене.
Мені захотілося потурбуватися про неї, зробити її майбутнє трішки легшим без мене. Тому я купив квартиру з новісіньким ремонтом і технікою. І подарував. Боляче дарувати матеріальне, а не те, про що просить серце. Купувати квартиру не для того, щоб жити разом. І їй було важко прийняти.
А потім ми поставили між нами крапку. Я намагаюся не слідкувати за її життям, а вона за моїм. Спілкування обірвали взагалі. Відпустити кохану жінку було дуже важко. Я ніколи і нікого більше не покохаю, як її. Ось власне і наша історія.
Нещодавно десь моя дружина перетнуся з дівчиною з дизайнерської фірми. І от же пощастило – з тієї самої фірми, що робила ремонт тієї подарованої квартири. Вона наївно доводила моїй дружині, що вони робили в нашій квартирі ремонт. Аж поки не зрозуміла, що не в нашій. Але конфіденційну інформацію про клієнта вже вибовкала. І який район дорогий, і квартира велика, і ремонт та техніка найдорожчі з можливих.
Це дуже зачепило мою дружину. Вона розуміла, що хтось був у мене і нічого. Але зараз вона просто не може заспокоїтись, каже, що мене розвели і я гроші родини роздаю дівчатам легкої поведінки. Грубо. Це не зовсім так.
Я навіть замислився, а якби там тоді я не спробував відкупитися, а розлучився? Я б зараз жив в тій хорошій квартирі поруч із жінкою, яку кохаю й досі. Спілкування з дітьми якось би вибудував. Можливо саме так і варто було вчинити? І ніхто б зараз не міг сказати кривого слова у бік тієї, яку більше за все на світі люблю.
Досі не можу схаменутися після приниження, яке влаштував мені власний чоловік. Як після такого дивитися…
Після заміжжя ми переїхали до рідного міста чоловіка. Винайняли однокімнатну квартиру. Мені подобалося наше життя,…
Коли мені було сім років, моєї мами не стало в лікарні, під час того, коли…
Я понад рік перебуваю у шлюбі. З батьками мого чоловіка я завжди була у чудових…
У дитинстві я мала чітке відчуття, що мене привели на світ тільки для того, щоб…
Ось вже двадцять три роки я одружена з людиною в якої дуже непростий характер. Сучасні…