Коли я дізналася про коханку чоловіка, то була на шостому місяці вагітності, ми жили на орендованій квартирі в чужому для мене місті. Виявилося, ця жінка була присутня протягом усього нашого сімейного життя

Моя історія банальна, за її мотивами знято не один серіал і фільм. Але, коли це трапляється саме з тобою, то до болю смішно і прикро. Хоч ти краєм ока бачила ці мильні опери в житті оточення, чомусь була впевнена, що з тобою цього вже точно не трапиться!

Не буду розповідати про істерики, постійні сльози, які б з радістю припинила лити, але ніяк не вдається. Але я хотіла зберегти сім’ю. А як же інакше?! “Дитині потрібен батько!”, – ця думка рухомим рядком кружляла у мене в голові.

Думаючи, що все прощу, зможу зрозуміти, увійти в становище я намагалася зберегти залишки від колись щасливого сімейного життя. Ми намагалися жити далі.

Так вийшло, що я поїхала на вихідні в інше місто, де у мене почав боліти живіт. Йшов сьомий місяць вагітності, тому біль мене насторожив і я пішла до лікаря. Виявилося, нічого серйозного.

Але доктор прописав деякі ліки. А у мене в гаманці було не так багато грошей, я вирішила зателефонувати чоловіку з проханням перекинути пару сотень на карту, щоб купити необхідні таблетки.

На що мій чоловік відповів: “У тебе є батьки, нехай вони тобі допомагають!”
Моє здивування, злість і образу просто неможливо висловити словами. Він поводився так, ніби це я зраджувала йому весь цей час, а тепер ще грошей прошу!

Я просто не розуміла за що, чому і як далі. Все стало зрозуміліше коли я повернулася додому – квартира була напівпорожньою. Чоловік мовчки забрав всі свої (і деякі мої) речі й поїхав до батьків.

Ми не бачилися, спроби поговорити закінчувалися взаємними докорами. Я з’їхала зі знімною квартири, повернулася до моїх батьків. Це згодом я дізналася, що він “каявся” вдома, а на роботі також продовжував зустрічі з коханкою.

І, мабуть, вирішив спалити всі мости, коли нагрубив мені у відповідь на моє прохання про гроші.
Минуло пів року. У мене народилася мила донечка. Смс і дзвінки з пропозиціями возз’єднання сім’ї від колишнього чоловіка вже заблоковані.

Раніше не уявляла, як жити без нього, думала, що хочу повернути назад. А зараз вже ні. Не треба мучити свою душу зайвими переживаннями. Я пройшла етап, де думки, як бджоли роїлися, і всі були лише про те, де він, що з ним. Це все пройшло.

Я вчуся поважати себе, довіряти собі, не дозволяти мене принижувати, ображати. Тепер я не буду терпіти поганого ставлення. У зраді винні обоє, я проаналізувала, в чому була не права, і буду намагатися не допускати їх в інших відносинах. А  історія з чоловіком закінчена. Якщо мене не поважають, то вже точно не люблять. І, знаєте, після всіх подій для мене стала переломною думка “А я справляюся і без тебе, і причому, непогано.”