Головне, щоб народилася здоровою, а стать не важлива.
Старшій дитині від першого шлюбу, хлопчикові, було вже 10 років, коли я завагітніла вдруге.
Дуже-дуже хотіла дівчинку, просто навіть не допускала тієї думки, що буде знову хлопчик. Рідні чоловіка також молилися про дівчинку, бо в сім’ї одні хлопчики.
Ось так і жила 20 тижнів з думкою про дівчинку, про те як назвемо, яка вона буде красуня. І уявіть мої почуття, коли на черговому УЗД у 20 тижнів мені сказали, що у мене ХЛОПЧИК!
Соромно зізнатися, але я ридала 2 тижні, не могла повірити в це. Чоловік підтримував, як міг, він дуже зрадів, виявляється він хотів сина, але боявся мені зізнатися.
До пологів я вже підготувала себе до цієї думки, що доведеться жити без бантиків і суконь.
Зараз моєму малюку 1,8 і яка ж я була дурна, що так засмутилася через стать.
Малюк росте просто чудовий, всі на нього дивляться і радіють. Розвивається не по роках, йому ще й 2-х років немає, а він базікає вже, розповідає короткі віршики й співає пісеньки!
І якщо трапиться, що знову бог мені подарує дитину, то мені буде все одно дівчинка або хлопчик, головне щоб народився і ріс здоровим і розумним.
