Мені так соромно перед своєю сестрою і напевно, вона ніколи мене не пробачить. Я зіпсувала їй весілля. Попри те, що ми з нею були найкращими подругами, у нас одна від одної не було жодних секретів, але моя поведінка перекреслила всі наші стосунки.
Сестра з нареченим вирішили, що на їх весіллі буде дві пари свідків. Вони запросили мене з моїм обранцем Вадимом, та Настю, з якою сестра разом навчалася в університеті. У нареченого був друг, і ми подумали що вони з Анастасією будуть гарною парою. Але не тут-то було.
Напередодні весілля я шукала у шафі свої туфлі й помітила невелику коробку. Коли я її відкрила, то побачила браслет і маленьку записку: “Моїй коханій”.
Я сподівалася, що Вадим подарує його мені, але як я здивувалася, коли побачила його на руці Насті в день весілля.
Мені хотілося вірити, що це мені здалося, але той браслет я ні з чим не переплутаю. То точно був він. Всю весільну церемонію я ледве стримувала емоції, щоб не з’ясовувати стосунки при гостях. У мене було безліч питань до Вадима і я хотіла отримати на них відповіді, але негайно.
Коли ми поїхали у ресторан, я помітила, що весь вечір він проводить з Настею. Він мене не запросив на жоден танець, хоча з нею танцював весь вечір. Тільки тоді я зрозуміла, що він мені зраджує.
Мені було дуже боляче, і я почала з’ясовувати стосунки прямо в залі, а тепер жалкую про це. Охорона мене швидко вивела на свіже повітря, і я залишилася наодинці зі своїми емоціями.
Після скандалу, мені вже соромно було повертатися на весілля, і не хотілося веселитися, тому я довго гуляла містом.Того вечора Вадим додому не прийшов. І наступного – його також не було. Через тиждень він забрав свої речі.
Коли я повернулася з роботи, то побачила порожню шафу і записку на столі: “Люба, Ольго! Дякую тобі за все що між нами було, але мені подобається інша. Ми плануємо одружитися і я сподіваюсь, що ти не станеш нам на заваді. Вибач мені та прощавай”.
Мені так стало боляче і прикро, що він так вчинив, а ще більше було соромно за скандал, який я вчинила на весіллі. Сестра з чоловіком відразу поїхали у весільну подорож, але про цей інцидент не забули.
Після їхнього весілля минуло вже три місяці, а ми з нею жодного разу ще не спілкувалися та не передзвонювалися. Тепер я відчуваю себе самотньою й сподіваюся, що колись сестра мені пробачить.
