Мені 24 я працюю в офісі. Нещодавно в мене змінився начальник. Раніше це була жінка, тепер це її син. Йому 30 він симпатичний, розумний, багатий, з чудовою фігурою. Один раз він викликав мене в кабінет і сказав, що у нього до мене величезне тяжіння.
Я у відповідь сказала що мене до нього не тягне і те, що я в принципі проти службових романів. А він у відповідь запросив мене до ресторану. Я спочатку не погоджувалася, але він мене вмовив і ми після роботи поїхали до ресторану.
Ми посиділи і мило поговорили. Коли ми стали виходити з ресторану, він запропонував підвезти мене до будинку. Я погодилася, тому що було вже пізно і мені було страшно однією їхати додому. Коли ми стали під’їжджати до мого будинку, між нами спалахнула пристрасть.
Коли до машини підійшла якась жінка і постукала у вікно, він спочатку не реагував, але потім відволікся на неї. А я тим часом зрозуміла, що роблю дурниці і вибігла з машини, доки він думав, що відбувається я вже забігла у дім. Другого дня я не прийшла на роботу.
Я не відповідала на його дзвінки, і ввечері він приїхав до мене додому, став ломиться у двері. Я йому не відчиняла. І за годину він поїхав.
Коли я прийшла на роботу всі мої колеги почали запитувати, як у нас все пройшло, а я не могла зрозуміти про що йдеться, поки моя подруга мені не розповіла, що мій начальник розповів усім, що у нас була бурхлива ніч.
Я була вся на емоціях накричала на нього, а він у спокійному тоні мені заявив я тобі заплачу за це. Я нічого не відповівши просто пішла. Зрозуміла, що той порив пристрасті був величезною помилкою.
А наступного дня подала заяву про звільнення. Він її підписувати не став. Сказавши що якщо я звільнюсь він не дасть мені спокійно жити. І що тепер я робити не знаю! Підкажіть, будь ласка.
- Мамо, коли ми підемо купувати мені сукню на випускний? – обережно нагадала Лариса Зої…
- Забирай своїх пацанів і повертайся у своє село! - сказала Катя, стоячи посеред вітальні.…
Лідія помітила це одразу, ще під час першого візиту свекрухи. Тамара Вікторівна переступила поріг її…
Той знайомий, вже до болю очікуваний, дзвінок домофона пронизав ранкову тишу, коли Ольга саме мила…
Завмерла Дарина посеред передпокою, ще стискаючи в руках кухонного рушника. Порогу її нового, ледь обжитого…
- Не такою я тебе виховував, - з осудом сказав тато. - Зовсім не такою!…