Коли я сильно захворіла мені наснилася бабуся, якої вже немає, вона кликала мене топити піч, але в мене не виходило і вона сказала, що їй такі помічники не потрібні, вона обере когось іншого. Через кілька днів я потрапила в лікарню

З чоловіком ми живемо вже 22 роки. І ось я захворіла, а лікарі нічого не визнають. Та й на роботу ходити треба. Сяк-так доповзаю і з ніг падаю, нічого робити не можу. Так прохворіла я місяць.

І ось сниться мені сон, що бабуся чоловіка прийшла і кличе в гості до себе. Я йду до неї, кругом люди стоять, у кожного свій городик. Хто забирається, хто фарбує.

А у бабусі будинок стоїть, і запрошує вона мене зайти до неї і грубку топити. Я намагаюся, топлю, та дрова сирі, не розпалюються.

«Що, – каже бабуся, – не виходить? Тоді мені такий помічник не потрібен ».

І стала гнати мене.

«Іди!» – каже – «А я кого постарше в помічники візьму».

Я прокинулась. Мені треба було йти в нічну зміну. Я попрощалася з усіма. А з маленьким сином попрощалася окремо, сказавши йому, що, напевно, завтра додому не прийду.

Чоловік за це мене вилаяв. Я заплакала. Серце відчувало, що буде саме так. Але, мабуть, є Бог на світі, і він пошкодував мене, я відпрацювала зміну. Слава богу, тільки вранці відчула себе зовсім погано.

Живіт став роздуватися на очах. Мені викликали «швидку допомогу». І так я потрапила під ніж чудового хірурга, яка за п’ять годин операції врятувала мені життя. Через два тижні мене виписали додому.

А ще через тиждень я дізналася, що тут же, в лікарні, померла колишня сусідка бабусі. Операції нам робили в один день. Вона була старша за мене.

Ось і збувся мій сон. Я зрозуміла так, що забирати мене до себе баба передумала, а забрала постарше та досвідченішу. І тепер я впевнена, що бувають віщі сни.