Коли я впала на вулиці і зламала ніс мій чоловік неохоче відреагував на те, щоб мені допомогти, лише дозволив зайти до нього додому на хвилинку і вмитися, але швидко, бо скоро приїжджали його батьки

Негативний досвід відносин. У студентські роки були у мене дуже хворобливі стосунки з шаленими ревнощами, грюканням дверима, взаємними заборонами й скандалами.

Одного разу трапилося так, що я впала і зламала ніс. Першим, до кого я звернулася, був мій чоловік, з яким я була у відносинах  (тим більше це сталося біля його будинку). Він неохоче погодився і дозволив мені я зайти до нього, привести себе в порядок. А потім він просто виштовхав мене за двері під приводом швидкого повернення батьків.

Потім події розвивалися без його участі, і я прийняла рішення піти від нього. Він практично не відреагував на це, розлучилися ми спокійно.

Я приймала залицяння від іншого чоловіка, намічалися нові відносини. І тут він вирішив повернутися: благав, плакав, стояв на колінах, але при цьому висував умови повного припинення спілкування з новим залицяльником.

Так закінчилися мої нові відносини й повернулася рутина старих. Надовго його не вистачило і він продовжив витирати об мене ноги, мої нерви були на межі, але він мене випередив і пішов від мене напередодні захисту диплома.

Мій стан на той момент описати важко, я збирала себе по шматочках. А фінальним акордом була його поведінка, коли через два тижні після розставання у мене померла бабуся, я попросила його передати документи моєму одногрупнику, бо мені потрібно було терміново їхати. Його відмовкою став корпоратив, з якого він не може піти, щоб допомогти мені.

Скільки я потім не зверталася до нього за допомогою, адже ми ж “розійшлися друзями”, розраховувати я могла тільки на себе.

Я прожила з цією людиною п’ять років. І він навчив мене, що, йдучи, потрібно йти, бігти не озираючись. Дружби після любові не буває, ось в цьому я остаточно впевнилася.