Мені 30 років. Є донька їй майже 2 роки. З чоловіком ми знайомі вже 13 років, із них 5 разом, а останні 2 роки у законному шлюбі. До заміжжя проживали у мене вдома разом із батьками.
Після народження дитини вирішили переїхати до чоловіка. Там мешкала одна його мама. Проблеми почалися, вже коли я залишилася віч-на-віч з дитиною в чужій, по суті, квартирі. Чоловік на роботі, свекруха також. У вихідні він у справах, я знову одна. Через це у мене стався гормональний збій.
Я стала дратівливою, часто сварилися з чоловіком, свекрухою. І в результаті почала їздити з донькою додому. То там поживу, то повернусь на тиждень із донькою до нього. Так і їздила впродовж цілого року! Потім була з чоловіком близькість, і у вересні 2016 року я дізналася про вагітність, і вирішила позбутися дитини.
Як він благав залишити малюка, ледь не плакав, але я була сліпа та глуха. Не висипалася, схудла. Не могла наважитися ще на одну дитину. При цьому мої батьки відмовилися мені допомагати. З чоловіком теж не жили до ладу разом.
Тоді ми сходили з ним до психолога, з’ясували чому у мене така поведінка, та як жити далі. Я злякалася труднощів у нього вдома і втікла знову до мами.
У листопаді чоловік сказав, якщо я не повернуся, то він подасть на розлучення. Я не повірила, але він це зробив. 9 грудня було судове засідання, на якому нас розлучили. Я до кінця не вірила, що це все сталося. І ось з цього моменту почалося моє пекло.
Після розлучення, я поїхала до іншого психолога, котрий зі мною розмовляв 4 години! Як вона промила мені мізки, як усе розкрила, пояснила чого я боялася в наших стосунках, чому втекла.
Коли я все усвідомила, то подала апеляцію до суду на скасовування розірвання шлюбу. Але чоловік не повернувся.
Сказав, що більше шансів я не маю. Все залишилося у минулому. У нього з’явилася інша жінка з його роботи і навіть живе у нього! В оточенні моїх речей та дитячих іграшок. Я замучила його дзвінками та повідомленнями.
Чоловік сказав, що втомився від усього, і не бачить майбутнього. Просто відпустив ситуацію. Йому зараз добре і без мене. Що мені робити? Я в такій прострації від думки, що сама втратила чоловіка, хочу тепер повернути його назад, але як це зробити, я не знаю.
