Коли я вирішила розлучитися з чоловіком через його коханок то через якийсь час почала зустрічатися з хлопцем, але в селі всі почали мене звинувачувати. Через пару років я зійшлася з чоловіком і тепер він мені кожного дня згадує того хлопця

Зі своїм громадянським чоловіком стали жити коли мені було 18 років, а йому 25. Не знаю як у нього, а у мене перше кохання перший чоловік.

У 19 народився син, ну в загальному прожили ми з горем навпіл років два в його селі, були і його зради, і взагалі жах як згадаю. За характером він деспотичний самозакоханий грубий жорстокий, навіть в один прекрасний день він потрапив в халепу з поліцією. Суд, посадили. Далі 2 рок.

Я для себе вирішила що ми розлучаємося і я їду з дитиною в місто до матері. Він попросив пожити в його будинку, бо зима була і поки не знайде хто буде приглядати, я погодилася.

Після суду мені повернули його телефон, я звичайно залізла в нього і що я там читала це не передати, його листування з коханками. Взагалі мене це остаточно добило, я оголосила йому розлучення.

Пройшло місяців шість, за мною почав доглядати хлопець з села. Ходив, допомагав, ну я подумала може і варто спробувати. Чоловіку своєму я сказала що чекати його не буду.

Почали зустрічатися, як кругом одні злі язики та пильні очі, само собою село. Пізніше нас покликали на весілля обох і там вже всі зрозуміли що ми ніби як разом.

Почалось жахливе, мене почали звинувачувати у всіх гріхах, майже всі відвернулися від мене. Родичі хлопця цього були проти, в загальному я не витримала і поїхала до матері жити. Будинок залишила загальним знайомим, з хлопцем розійшлися.

Через деякий час чоловік повернувся, спочатку гуляв, потім відновився на роботу і почав бігати за мною. Ну взагалі переконав і я знову з ним зійшлася.

Прожили ще 3 роки, народився другий син. Жили краще, не змінилися тільки пригоди його.

Про мої стосунки він нічого не знав, мабуть, даремно із села поїхали в місто.

Ось 2 роки як ми не живемо так почав гримати на мене. Я пішла він повернувся в село. І ось знаєте, ці два роки це два роки пекла, йому в селі звісно розповіли все. Він з мене почав питати, я все заперечувала, бо вимагав від мене він силою.

З ким зустрічалася теж заперечує все не знаю чому. І ось в один прекрасний день місяця три назад я не витримала і зізналась. Просто психологічно вже неможливо було це все, і близькість у нас поки ми з тим хлопцем зустрічалися була всього один раз. І це теж розповіла. Але крім цього в цій всій історії колишньому чоловіку хтось капає на мозок.

Вже сил немає, і ось недавно він мені сказав що нібито йому сказали що я з тим хлопцем не просто у ліжку була, як він висловився, а ще й дозволило не пристойне, думаю зрозуміли про що мова. І що він притягне цього хлопця і буде питати з нас правду і якщо я не зізнаюся, то мені не жити.

А я не пам’ятаю, хто йому що розповідає я не знаю, але в пороги його вірю.

Що робити, як себе вести і як себе убезпечити я не знаю.