Я не можу відчепитися від одруженого хлопця.
Два роки тому я приїхала в інше місто з подругами, вирішили підзаробити на грошенят. Вирушили якось в кафе відсвяткувати день народження однієї з подруг, познайомилися з хлопцями, ну, як це зазвичай буває, закрутилося.
Обмінялися телефонами. Максим подзвонив буквально на наступний день, запросив мене на побачення. Симпатичний хлопець, теж приїжджий. Ну, як це буває, відносини в таких містечках, де всі приїжджають десь на час і потім благополучно їдуть назад, спочатку не заводяться для шлюбу та дітей.
Ось і ми з Максимом зустрічалися, отримували задоволення від легкої, ні до чого не зобов’язучого зв’язку.
Я зібралася у відпустку в кінці квітня, запросила Максима до нас, приготувала вечерю. Ми підняли тости за мій від’їзд, і після Максим покликав мене на вулицю, поговорити. Він сказав, що більше не може мене обманювати, і що він одружений і в рідному місті у нього є дружина і двоє дітей.
Не скажу, що це був для мене удар. Якщо чесно, мені було майже все одно. Я поїхала у відпустку, Максим мені дзвонив кілька разів, це були прості розмови «як справи, добре, а в тебе». Після повернення я дізналася від його друзів, що він поїхав додому до дружини.
Я готова була перегорнути сторінку. Однак Максим, як виявилося, думав інакше. Він дзвонив мені вдень і ввечері, щоб поговорити, писав смс-ки, якщо я не відповідала, влаштовував по телефону справжні сцени ревнощів.
Коли я відправляла його до дружини, натякаючи, що я-то вільна і можу робити, що хочу, він говорив, що ніяк не може викинути мене з голови і що приїде і хоче, щоб у нас все було, як і раніше. Але я-то не хотіла, як і раніше. Навіщо мені валити чужу сім’ю через хлопця, з яким нас крім ліжка нічого не пов’язувало?
Максим телефонував мені, поки я не змінила номер. Якось увечері він зустрів мене з роботи на своїй машині. Ми знову провели разом ніч, і на ранок, коли я встала і почала збиратися на роботу, він знову став говорити про те, що я йому в душу запала і все таке.
Коли я запитала його, що це значить, сказав про любов. Правда, дружину, сказав, кинути не може, але ось полюбив мене і все. Запропонував нам жити тут разом, сказав, що готовий оплачувати житло. Тим же днем я все добре обдумала і зателефонувала йому, щоб сказати, що більше зустрічатися з ним не маю наміру, тому як ліжко – це одне, а мені потрібно і своє майбутнє будувати.
Але Максим так не думав. Він чекає мене біля мого будинку, де я працюю, він приходить до нас на квартиру, він пише мені і дзвонить. І коли я відкритим текстом прошу залишити мене в спокої, каже, що не може. «Ось просто не можу, ти з мене всю душу витрусила, не можу я, і все».
Так і живемо. Роботу і квартиру через нього міняти? Сподіваюся, схаменеться коли-небудь. З одруженими тепер зв’язуватися боюся. Навіть просто для ліжка.
