fbpx

Коли зайшли в вітальню, де був накритий стіл, виявили лише брудні тарілки

Сьогодні у Віктора день народження. Запрошено багато гостей. Адже йому виповнилося тридцять років. Марина кружляла навколо столу, підкладала, додавала, наливала. Їй немає часу навіть перекусити. Всі щось хочуть. От вона і бігає від столу на кухню, і навпаки. Гості спілкуються, хилять одна по одній чарки. Вже навіть тости виголошувати забули. Тарілки швидко спорожніли. А вони чекають подальших блюд.

Віктор і Марина в шлюбі вже п’ять років. Це перший ювілей чоловіка, який дружина відмічає разом із ним. До недавно вони працювали за кордоном. Вирішили трохи зробити ремонт у квартирі, поміняти меблі на сучасні, купити машину. Тому їздили на заробітки. Коли час повертатися додому, у Віктора день народження. Всі родичі, неначе зговорилися, вітали й чекали запрошення на ювілей. Адже вони родичі, тому повинні бути присутні.

Марина і Віктор вирішили запросити гостей. День народження і разом повернення додому. Марина всю ніч готувалася, наготувала багато страв. Вважала, що їм вистачить їди на неділю. Але коли почали сходитися гості, Марина аж руками сплеснулася.

Прийшли мами, тата, двоюрідні сестри та брати. Привели з собою всіх дітей. Куди їх саджати? Але потім заспокоїлися, розмістили. Марина рахувала непомітно, скільки їх. Нарахувала тридцять осіб.Вона спостерігала за гостями й дивувалася. Вони так все поглинали, неначе ніколи не їли нічого смачнішого. Особливо налягали на привезені з за кордону сир, ковбасу. Неначе в нас не таке саме. З краю сиділа двоюрідна сестра чоловіка Надія із двома дітьми. Вона клала їм на тарілки ковбасу, сир, і штовхала в плечі примовляючи,

— Їжте, чому розсілися. Більше такої смакоти не спробуєте. Дивіться, як Артем поїдає все, що йому мама накладає на тарілку, а ви сидите, пишаєтеся.І знову штовхала.

Марина стомилася. Вона сіла скраєчку біля чоловіка. Він взяв її за руку, і тримав не випускаючи. Поклав на тарілку котлету, та салат, щоб з’їла хоч щось. Адже за гостями вона встигає ходити, але в самої ні росинки в роті.

А за столом пісні, веселощі. Мама Віктора вже пританцьовує зі сватом. Діти стрибають поруч, тільки й дивися за ними, щоб не підчепили когось. Адже тісно відразу стало, жарко.

Вже під вечір гості вимагали торт. Марина з Віктором внесли здоровенний красивий торт на великій тарілці. Всі заплескали в долоні. Марина з чоловіком не встигали відрізати куски, як знову просили.

Виявляється, гості наїлися, а торт будуть смакувати вдома. Тому кожен брав по декілька кусків, не соромлячись. Адже вони всі так робили, то чому соромитися. Коли все було запаковане, почали розходитися по домівках.

Марина сиділа на стільці, поки Віктор проводжав гостей. Коли зайшли в вітальню, де був накритий стіл, виявили лише брудні тарілки. Жодного цілого кусочка. Навіть салати примудрилися розібрати по пакетах. Дружина втомлено мовила.

– Надалі я не хочу святкувати ювілеї. Краще ми для себе щось придумаємо. Відпочинок, чи незабутня екскурсія. Але такого нашестя я вже не перенесу.

Чоловік погоджується. Раніше такого не помічав. Чому міняються родичі. Адже майже в усіх достаток. А поводяться як голодні. Віктор відправив Марину відпочивати, сам посуду при бере. Коли дівчина лягла спати, вже крізь сон почула, як чоловік обурюється.

І завіряє сам себе, що ніколи більше не гукатиме такий натовп. Одного разу вистачило. Марина з посмішкою заснула. Вона знає, як чоловік сказав, так і буде.

Related Post

Її на збереження хоч на весь строк можуть покластиЇї на збереження хоч на весь строк можуть покласти

Все, Дарині вже було не сила сваритися з дітьми. Кожен норовив вивести її з себе, кожен хотів образити і вколоти, показати свій характер, значимість. Свекруха разом з мамою приходили і

Втекла на свій день народження до коханогоВтекла на свій день народження до коханого

Рівно місяць тому мені виповнилося 16. Як же хотілося відзначити цей день по-особливому, саме так, як мріялося. А в голові тоді було тільки одне – кохана людина. Ну тобто він,

Дівчина в’є з мене мотузки. Проклинаю той день, коли повернувся в рідне місто де зустрів їїДівчина в’є з мене мотузки. Проклинаю той день, коли повернувся в рідне місто де зустрів її

Мене не було шість років – приїжджав тільки на свята, на пару днів, щоб привітати батьків. Як поїхав вчитися після школи, так і не хотів повертатися особливо. Але ось минулого