Колишній чоловік продемонстрував, що я не дарма вирішила з ним розлучитись, такого підлого вчинку від нього я не чекала. Навіть не до мене підло, а до власної дитини.
Я спіймала чоловіка на зраді. Підозри були вже давно, але я все тягла, вигадуючи нові та нові виправдання. Але потім у мене зіграла гордість, і я вирішила, що цей цирк час вже закінчувати.
Була серйозна розмова, де чоловікові було пред’явлено незаперечні докази його зрад. Той спочатку намагався якось відпиратись, але коли зрозумів, що локшина у мене на вухах більше не тримається, змінив тактику.
Став благати його пробачити заради сина, обіцяти, що цього більше не повториться, біс поплутав і таке інше. Два роки його біс плутав, і невідомо скільки б ще плутав, якби я не вирішила розібратися з проблемою.
Почалося тривале розлучення. Тривале, тому що чоловік бив себе п’ятою в груди та доводив, що для нього сім’я – це все, а коли зрозумів, що я не відступлю, став судитися за сина.
Насправді дитина йому була не потрібна, так колишній чоловік намагався насолити мені, але суд став на мій бік, встановивши, що батько із сином має право спілкуватися. Тут я була не проти.
Спочатку чоловік голосно заявляв, що при розлученні відпише свою частку у нашій спільній квартирі синові, але потім, можливо, не без тиску коханки, думку змінив.
Мені було заявлено, що я маю викупити у колишнього його частку за ринковою вартістю або продати квартиру і віддати частину грошей.
Я вирішила викупити, бо іпотеку в будь-якому разі брати, а тут ми обжилися і мене все влаштовує. Попросила чоловіка потерпіти, доки я оформлю іпотеку.
Розлученій жінці з дитиною іпотеку чомусь схвалювати ніхто не поспішав. Я вже третій місяць бігала банками, надаючи документи та оформляючи заявки.
Колишній, мабуть, не вірив, що я хочу якнайшвидше розібратися з цією ситуацією, тому вирішив поквапити мене. Зробив він це дуже оригінальним чином.
Одного дня він просто притяг свої речі, коханку, через яку, власне, вся ситуація і сталася, зажадав звільнити їм кімнату сина.
– Поки не виплатиш мені гроші за квартиру, ми житимемо тут! Маю право! – Заявив мені колишній чоловік.
Я в шоці, сину, якому вже сім років і який вже все розуміє, в істериці, йому незрозуміло, що за чужа тітка і навіщо його виселяють із його кімнати.
Того ж дня я зібрала сина, і ми переїхали до моїх батьків. Не збиралася я ділити квартиру з колишнім і його підстилкою, яка не посоромилася притягнутися до сім’ї, яка її стараннями розвалилася.
Мої батьки теж шоковані тим, що відбувається, тільки свекруха, як і завжди, на боці сина.
– А що не так? Ти його з родини витурила, квартира ваша спільна, чому він має щось винаймати? Віддаси гроші – вони з’їдуть.
Те, що в онука психологічна травма, бабусі, як і завжди, начхати. У неї синок всю дорогу був золотим та невинним.
Гроші я знайду в будь-якому разі, без житла ми з сином не залишимося, а ось питання про те, що цей диво-тато має право бачитися з сином, ще вирішуватиметься в суді.
Мені здається, його поведінка демонструє, що колишній не діятиме на користь дитини. Зараз найму юриста, нехай розбирається з цим запитанням.
На жаль, я тільки зараз зрозуміла, з ким була одружена. Найбільше шкода сина, який змушений був усе це спостерігати.
