Колишній чоловік прийшов додому за стільки років вчасно, а не залишився в коханки, а виявилося що вдома нікого немає

Аліна почувалася нікому не потрібною. З чоловіком у них вже давно партнерські стосунки, хоча вона його і любила дуже сильно, вже потайки думала про те, що краще було б якби він пішов.

Іноді Аліну накривало хвилею спогадів про те, як раніше було все добре, і тоді вона думала, що не все так погано, що точно можна ще все виправити, що це вона винна в тому, що чоловік її більше не кохає, що його цікавлять інші жінки.

Так чи інакше Аліна просто зводила себе з розуму такими думками, постійно намагалася збагнути що робить не так. Тихцем перевіряла телефон чоловіка, бачила багато всього неприємного, іноді змовчувала, іноді взагалі закручувала черговий скандал, і нічим хорошим це не скінчилося.

Вона не кохала його вже давно, дуже давно, залишився тільки осад якийсь, чи що. Зайнялася собою. На горизонті з’явився один з друзів чоловіка. Почав активно робити Аліні компліменти, казати приємні речі, носити букети і навіть запрошувати кудись пройтися. Перші рази Аліна погоджувалася чисто з вдячності, далі для того щоб розвіятися, далі вже за звичкою.

Дмитро, друг чоловіка, був дуже статним, заможним чоловіком, але вона не відчувала його тепла, ніжності, навіть вічно п’яний та гуляючий Славко давав їй більше ласки ніж цей чоловік.

Одного разу, вона таки здалася, поїхала в гості до Дмитра, він давно запрошував. Дмитро почав тиснути на неї, зловживати станом Аліни, адже вона небагато випила для хоробрості. Все що вона пам’ятає, це дзвінок від чоловіка.

Вперше за стільки років він прийшов додому ночувати і не застав її вдома, вона просто прошепотіла ім’я Дмитра і відключилася. Діма нічого такого поганого зробити не встиг, та і навряд чи збирався.

Але Слава приїхав раніше ніж щось могло статися,забрав дружину, вона прийшла до тями, вони довго сиділи в машині мовчки, потім піднялися додому і вперше лягли спати разом за стільки років. І навіть тоді, коли Аліна себе переконувала що це більше не повториться, знову і знову вона розуміла що без цього чоловіка їй більше не жити.

Так в 40 років в них з’явився третій син. Вона знайшла в собі сили вибачити його і прийняти себе. Подруги досі перешіптуються з питанням чи змогли б вони так само?