Конфлікт у нас виник якраз на грунті того, що зовсім скоро мені народжувати

Нещодавно ми з чоловіком закінчили збирати гроші на своє власне житло і вирішили що тієї суми вистачить для того щоб придбати щось нормальне.

Але як на зло у нас почалися спори з приводу того що саме купити. Те що це має бути приватний будинок не обговорюється, адже це було спільне рішення з самого початку. Але разом з тим нам підвернулося відразу 2 варіанти які на сьогодні ми могли б собі дозволити.

Будинок який сподобався мені знаходиться в центрі міста, має 2 кімнати, невеличкий окремий двір, нормальний ремонт, словом, заїжджай і живи. Але от біда в тому, що грошей на нього вистачає якраз впритик.

Крім того, нам запропонували ще один варіант, великий будинок на 5 кімнат за значно меншу суму. Цей варіант більше припав до душі моєму благовірному.

Але в тому іншому, великому будинку немає нічого. Просто коробка, стіни, фундамент і дах, вкласти туди треба дуже багато коштів, часу і сил.

Ми прорахували всі варіанти і тих грошей що у нас є вистачає на те щоб повністю зробити ремонт під себе в великому будинку за містом.

Конфлікт у нас виник якраз на грунті того, що зовсім скоро мені народжувати, а ми досі живемо в орендованомій квартирі на пташиних правах.

Якщо б ми купили те що нам пропонують, ми могли б заїхати і облаштуватися там за якихось кілька днів, максимум тиждень. А от на ремонт великого заміського дому піде не менше ніж пів року.

Ми так розсварилися з чоловіком, що майже дійшло до розлучення. Він не хоче купувати вже готове помешкання з нормальними умовами, а я не хочу тепер через свої принципи заїжджати в те, що сподобалося йому.

Зараз я лежу на збереженні і мені дуже важко, моральної підтримки ніякої, і все через той клятий будинок. Уже 4 дні чоловік не дзвонить і не приходить до мене, я в розпачі, адже зовсім скоро на світ з’явиться малюк.

Я переживаю аби він не скоїв дурницю і не придбав той дім, поки я тут відлежую боки в лікарні. Я не знаю як правильно вчинити.