Я завагітніла вже вчетверте і не можу сказати, що дуже сильно цьому зраділа. Ні, звісно ж у нас є всі можливості виховувати і ставити на ноги дітей, але є одне але, це те, що вагітність я завжди переносила важко.
І якщо перші рази чоловік мені дуже сильно допомагав завжди був поруч, все для мене готовий був зробити, то зараз він думає, що я вже звикла, що в мене є досвід, що старші діти вже дорослі і все нормально.
Насправді всі вагітні знають як це важко, особливо на останніх місяцях. А нещодавно у нас виник конфлікт, тому що без попередження до нас приїхали гості і мені довелося нашвидкоруч щось готувати, це я вже не кажу про те, що в квартирі був безлад.
І тоді, коли вже всі порозходилися, чоловік висказав мені все своє невдоволення. Мені було так образливо і неприємно, але я втрималася щоб не заплакати. Ми домовилися що якщо він витримає 2 дні в такому ж темпі як я, але з животом, то я більше не буду просити його щось зробити, все сама. Для нього це здалося дрібницею.
Я взяла напрокат на курсах живіт вагітної 7 місяця, це якраз як у мене зараз, і ми почали свої цікаві вихідні. Я в ті дні не робила нічого, бо ж чоловік коли на роботі то мені не допомагає.
Звісно я розумію, що фізично йому було набагато простіше ніж мені, і живіт заважає, але його зайвий раз можна хоч трішки зняти там, чи послабити, а ще, ти не боїшся його пошкодити чи придушити наприклад мискою з пранням чистим.
Коротше під кінець першого дня чоловік вже був як вижатий лимон, але вирішив довести що він мужик, тому не здавався. Що ж, я запросила його на романтичну вечерю в неділю ввечері в ресторан, сказала що це його нагорода за те що він такий молодець.
В ресторані я чекала його завчасно, мені зробили макіяж, манікюр і все таке. А от чоловіка очікували проблеми. Вдома своїм я наказала слідувати за тим, щоб поки він збирається, живота не знімав. І що ви думаєте, донька тричі телефонувала і скаржилася що батько в туалет часто бігає, я то знаю що він там робить.
Він не зміг ні шкарпетки нормально вдягти, ні взуття протерти, а ще, звісно ж не вліз ні в один одяг, взагалі нікуди. Я вирішила не псувати вечір, тимпаче що страви замовлені і дозволила до ресторану вже прийти без живота, ех, шкода що він не відстібається і в мене на якийсь час.
А в кафе його теж чекав сюрприз, я замовила вина, такою трішки його улюбленого напою, м’ясо різне, солодощі, гостренькі страви, з часником. Він прийнявся за їжу, а те я йому вказала на ту брошуру, яку він сам мені приніс, про страви, які корисні і не дуже для вагітних.
Посидівши пів вечора на відвареному м’ясі в мого благовірного швидко мізки повернулися назад. Тоді вже він сам їв і мені дозволив їсти все що хочу. Я звісно очікувала хоча б вибачення за те, що весь цей час мене рахували симулянткою, звісно ж я їх не отримала.
Ще одне розчарування мене чекало вже тоді коли я народила і в мене не було молока, чоловік кричав щоб я не лінувалася, годувала, всі годують а мені, бачте, боляче.
Я порадила йому хоча б на кіл на секунд прикласти дитину до своїх грудей, йому б це не нашкодило, але б він зрозумів що це за процесс. Кричав як вжалений, і більше ніколи не казав мені про те, що модна потерпіти чи я все придумала.
