Кожен із нас знайшов те, що шукав

Мене звати Ігор. Минулого літа в інтернеті я познайомився з дівчиною Настею. Зустрілися, побалакали, я зрозумів, що сподобався їй. Почали зустрічатися. Познайомив її із друзями.

Треба сказати, що компанія наша складається з десять людей і спілкуємося ми всі ще зі школи. Усі ми майже одного віку, є серед нас і дівчата. Усі ці роки ми завжди разом відзначали усі свята, їздили влітку на море. Спочатку брали велосипеди напрокат, а тепер купили свої та вже об’їздили всі місця у місті. Настю одразу прийняли у компанії, як свою.

Пройшло близько місяця, і за цей час ми вже не раз сварилися. Згодом я зрозумів, що вона не дуже мені й подобалася спочатку, а тепер я не знав, як сказати їй про це, не образивши. Але вона зрозуміла це сама, і ми розлучилися. Хоча всі наші друзі вважали її за мою наречену. Настя залишилася у нашій компанії, і ми продовжували спілкуватися просто як друзі.

Перед Новим роком я дізнався, що вона почала зустрічатися з моїм другом Вітею. Мені стало неприємно, хоча жодних почуттів до неї я не відчував. І вперше за всі роки нашої дружби я не зустрічав з моїми друзями Нового Року.

Тепер і сам не можу пояснити свій вчинок, адже я сам вирішив не продовжувати стосунки, та й Настя не засмутилася через це. Просто одразу у нас було все не серйозно. Але згодом усе налагодилося, і ми всі почали спілкуватися як раніше.

А нещодавно ми вирішили на вихідні з’їздити до Львова на екскурсію, і Настя запитала нас, чи зможе вона взяти із собою свою сестру Віку. Всі були не проти, адже це була її рідна сестра, молодша за неї всього на рік.

У цій поїздці ми з Вікою зрозуміли, що хочемо бути разом. Спочатку приховували свої стосунки, але потім Настя про це дізналася і розповіла всім. Зараз ми вже не згадуємо про минуле, кожен із нас знайшов те, що шукав. Головне, всі щасливі.