Заміж я вийшла рано, у вісімнадцять років. Але я ніколи про це не шкодувала, чоловік мене любить і допомагає у всьому. У нас вже двоє дітей, дві доньки. Єдине, що мене не влаштовує, то це те, що у нього на роботі часто бувають відрядження і мені доводиться довго бувати вдома самій.
Іноді збираємось у мене із подругами посидіти за чашкою чаю, згадуємо школу, ми ходили в один клас. Але це спілкування та турбота про дітей не завжди мене відволікають від самотності. Хотілося б, щоб чоловік частіше бував вдома, бачив, як ростуть діти.
Поки що піти з цієї роботи не виходить. Зарплата, яку чоловік отримує, дозволяє пристойно жити, попри те, що я не працюю. Молодшій дочці лише рік.
І ось нещодавно я зустріла колишнього однокласника, якому я тоді подобалася, він навіть намагався доглядати за мною. Він знає, що я одружена і є діти, але запросив мене у вихідний погуляти з дітьми в парку, посидіти в гарному ресторані чи кафе. Я погодилася, бо не бачила в цьому нічого поганого. Та й сидіти вдома постійно одній набридло.
Але коли ми цілий день провели разом, я зрозуміла, що закохалася. Спершу думала, що це від самотності, чоловік приїде і все пройде. Виявилося все набагато серйозніше, я не можу не думати про нього, і завжди з нетерпінням чекаю на дзвінок. Нічого серйозного у нас поки що не було, але я не впевнена, що так триватиме.
Вперше за роки заміжжя я зустріла чоловіка з відрядження без особливої радості. Не тішили ні подарунки, які він привіз мені та дітям, ні гроші. Мені здається, що я його по-справжньому й не любила, бо ловлю себе на думці, що хочу, щоб він скоріше поїхав.
Як зробити не знаю, може це скоро пройде, а якщо ні? Я не хочу руйнувати сім’ю і залишити дітей без батька, але й жити так теж не можу, доводиться постійно брехати.
Досі не можу схаменутися після приниження, яке влаштував мені власний чоловік. Як після такого дивитися…
Після заміжжя ми переїхали до рідного міста чоловіка. Винайняли однокімнатну квартиру. Мені подобалося наше життя,…
Коли мені було сім років, моєї мами не стало в лікарні, під час того, коли…
Я понад рік перебуваю у шлюбі. З батьками мого чоловіка я завжди була у чудових…
У дитинстві я мала чітке відчуття, що мене привели на світ тільки для того, щоб…
Ось вже двадцять три роки я одружена з людиною в якої дуже непростий характер. Сучасні…