Кращий спосіб відмови від спокуси – віддатися їй. Ось що ніби зробила і я

Моя історія почалася зимою 2021. Після Нового року, мій хлопець поїхав в Одесу на три дні. Щоб не нудьгувати мій брат взяв мене погуляти в нову компанію. Ну привів мене туди, познайомилася з хлопцями, дівчатами. Деяких я вже знала. І начебто все добре, але я сподобалася одному хлопцю.

Припустимо, його звали Саша. Ось у нього вже була дівчина, і він її покинув, вона йому щось там набрехала серйозно. І почав залицятися за мною. Але потім щось сталося і ми посварилися. Там був один хлопець, його звали Вова. У нього була тоді дівчина, але вони були не дуже близькі.

А мій брат Валера завжди казав мені так, як би сміючись: “мимо нього жодна не проходить”, він усім подобався, а я відповідала “Ну значить, я та єдина, якій він не сподобався”. І ось як би повернувся мій хлопець, і Сашко зник, і ця компанія. Тепер спілкувалася лише при зустрічі або в соцмережах.

І ось кінець весни, у мене початок іспитів, диплом, треба готуватися здавати.

І з’являється цей Вова. Я була звичайно в шоці. Ну почали спілкуватися, і якось він покликав мене до себе додому. Ну я по дурості своїй пішла. Дурепа, що сказати, ви, напевно, вже зрозуміли, що там було … Кращий спосіб відмови від спокуси – віддатися їй. Ось що ніби зробила і я.

Дівчина я була вільна, нічого поганого в цьому не бачила. І так було ще пару разів. Але потім у середині червня я зрозуміла – закохалася. Наші зустрічі тривали і в один момент я вирішила зізнатися у своїх почуттях. Адже так буде краще. Якщо там щось буде взаємне – добре, а якщо ні – швидше забудеться.

У серпні зізналася. Але взаємності не було, проте я не шкодувала, що так вчинила, і що взагалі все саме так. Пройшло вже не мало часу, але з цією людиною ми не спілкувалися. Тільки нещодавно знову стали друзями. У нього є дівчина, у мене хлопець, але чомусь всі ці моменти досі спливають у пам’яті.

Навіть на роботі і за вечерями з хлопцем. Вночі очі заповнюються сльозами, але вже не плачу. На щастя це більше не кохання, такі ось справи. І просто важко жити з таким каменем на серці. Мені здається цей величезний рубець ніколи вже не загоїться…..

Daria

Recent Posts

Ніно, ключі від дачі – мені. На свята вся родина вже пакує валізи

Ще й двері до кінця не зачинила, як почула той холодний, наче крига, голос свекрухи.…

3 години ago

Дитина — це велика відповідальність. А ти ж у нас завжди зі своїми правилами, кордонами й порядками. Яка з тебе матір?

Я поволі опустила долоню на кухонний стіл, а погляд мій впився у Світлану так пильно,…

4 години ago

– Гості на порозі, а стіл порожній! – Репетував чоловік. – Твоя рідня, ти і годуй, – відповіла я

- Вероніко, а чим це у нас не пахне? - Аркадій завмер у дверях кухні,…

9 години ago

— Думаєш! Десять тисяч на чобітки – це егоїзм. Ти маєш бути менш марнотратною, Катю. Думати про родину, а не про свої забаганки

Новенькі бордові чобітки обіймали ногу так легко, наче були створені саме для неї. Ніжна замша,…

10 години ago