Я є патріот, кричав мій кум, гримаючи кулаком по столу і доводячи з слиною в роті що він для цієї країни зробив більше ніж будь хто. Ось ти, ти що зробив, що ти зробив, в армії не був, того жаху не бачив, на Майдан не ходив.
Так то воно так, але ж я розумію що патріотизм не зовсім в цьому вимірюється. Ось наприклад, ну армію я не буду зачіпати, це питання для всіх болюче, але ж людина яка себе рахує патріотом так не чинить.
Нещодавно він відкрив свою справу, хоча зовсім не платить податки. Кажу, який же ти патріот, треба віддавати тоді державі частину заробленого.
Чому каже він, от я не розумію, чому? В мами пенсія мізерна, дитячі на дітей смішні просто, соціальні виплати такі, що ледь на хліб з маслом вистачає, а я маю податки платити.
Я кажу, слухай, куме, як людина з економічною освітою я маю а тебе запитати, а ти знаєш звідки платят пенсію.
– З казни, гордо заявив кум. А в казні вона де береться? А хто його розбере, каже мій товариш. Так от пояснюю, і куму і всім, хто не збирається платити податки.
Якщо люди ухиляються від сплати таких платежів, то і не повинні розраховувати на хороші соціальні виплати, тому що пенсія береться з відрахувань на пенсійний фонд, тобто відрахування зарплат і іншого, а де ж тоді візьметься пенсія, якщо всі хочуть приховати свій дохід.
Кум плюнув і пішов, вже 3 тиждень ображається, патріот,Кум плюнув і пішов, вже 3 тиждень ображається, патріот, а сам сміття кидає на вулиці, і навіть паркан лінується в себе пофарбувати, отакий патріот.
