Купила кісточок, м’яса, рибки червоної, я думала пригостить, а вона все собаці

Вчора я пришла в гості до своєї подруги Рити. В місті я не на довго, тому за кілька днів вирішила обходити всіх кого знала, або з ким спілкувалася. Діти запросили в гості, тому не хотіла набридати їм цілими днями, тимпаче що вдень їх всеодно вдома немає.

Так от, прийшла до Рити, а вона якраз з ринку повернулася. Хвалиться, каже такі кісточки купила, супнабір, а ще рибку по акції. Ну, думаю, нічого особливого, борщу зварить та й по тому.

Але дивлюся, а вона ці кістки де багато м’яса кидає собаці в тарілку. А інше варить з картоплею почищеною, додає сіль туди, масло, олію. Думаю, що ж це вона таке готувати буде, чим буде пригощати.

Сиджу, слиною схожу вже, а вона все до столу на кличе. Я не звикла по гостям їсти, але сьогодні реально була дуже голодна. З нетерпінням чекаю, вже і руки пішла помила, а вона поставила на стіл миску з горішками, печивом і цукерками, каже, може чай заварити.

Я відмовилася, зрозуміла що тут мене не нагодують. Спочатку подумала, що подруга просто жадібна і вирішила не ділитися їжею, але згодом зрозуміла, що це вона собаці таке готує і дає.

М’ясо купила спеціально для нього. Я питаю, Рито, а не шкода на собаку таких грошей? Ні, каже, дітям я не потрібна стала, от тільки Бобіку і треба. Ні, я не в праві засуджувати нікого, але вона з тією собакою носиться як з внуком рідним, хоча внуків має 5 і ні одного вживу не бачила. Зате собаці кістки і м’ясце купує справно.

Деякі пенсіонери в місяць можуть собі дозволити те, що Рита купила для собаки на 1 день. Адже ж сама їсть дешеве печиво, явно не кращої якості. Я розумію, якби грошей було багато, то тоді і собак таким годувати, а тут не грошей, ні дяки, ще й прибирай за твариною.

Нічого ти мамо не розумієш, каже мені донька, а тим часом годує хом’яка арахісом. Тепер мода така, адже ми їх самі приручили.

Дійсно нічого не розумію, адже самі останні копійки рахують, а туди ж, собаці м’ясо, хом’яку арахіс. Світ знову зійшов з розуму?