Ледве встигла на останній автобус у село, адже хотіла розповісти мамі радісну звістку особисто

Вперше за 5 років я вирішила приїхати до села до мами. У мене для неї була радісна звістка, яку я мала повідомити особисто!

Після навчання у столичному університеті я знайшла роботу, де зустріла своє кохання. Згадуючи, як нелегко було забути колишнього коханого, який мене зрадив, я щиро хотіла розділити радість із рідною людиною — мамою.

Льошу я зустріла на конференції, куди якось вирушила з колегами по роботі. Там ми зустрілися. Після кількох зустрічей ми роз’їхалися додому. Льоша писав мені в соцмережах, але було видно, що йому не хочеться серйозних стосунків.

А за півроку він зрозумів, що любить мене та інші жінки йому нецікаві. Ми зустрілися, і того ж дня він покликав мене заміж.

Коли я вийшла з автобуса, побачила чоловіка біля чорного автомобіля на зупинці. Це був Іван, моє перше кохання. У мене підкосилися ноги, я не могла збагнути, що він тут робить.

П’ять років тому Іван був для мене всім. Коли ми познайомилися, я одразу помітила, що Ваня відрізняється від решти хлопців. Він був охайний і вже у свої 24 роки мав власний автомобіль. Він розумний, симпатичний і вміє вразити дівчину.

Тоді я думала, що він єдиний у моєму житті. Поки не дізналася, що Іван протягом 3 років був одружений, і у його дружини, з якою вони живуть у місті, нещодавно народилася дитина.

Я плакала, не могла повірити, що зі мною це все відбувається. Довго не могла забути Івана. А коли я нарешті здобула своє щастя і зустріла порядного хлопця, з’явився Іван.

Він одразу мене впізнав, підійшов до мене і запропонував поговорити за філіжанкою кави в кафе. Ми поговорили. Іван зізнався, що всі ці роки не міг мене забути. Він розлучився із дружиною, бо не міг з нею жити після нашої зустрічі. Все, що його пов’язує з колишньою, це дитина.

Я сиділа та слухала Івана, як зачарована. Я думала: чому він не сказав ці слова п’ять років тому? А зараз, коли моє життя налагодилося, він пробудив у мені почуття. Ми попрощалися, я прийшла пізно додому, мама не спала. Вона чекала на мене.

Порада мами

Я впала на стілець без сил, по щоках котилися сльози. Я мала принести мамі радісну звістку, а тепер не розумію, що робити. Чим більше я розповідала мамі, тим сумнішою вона ставала.

Я вже погодилася стати дружиною Олексія, а тепер у моєму житті з’явилася людина з минулого. Почуття ніби й не вщухали. Мені здавалося, що я знову хочу з ним бути.

Мама теж не стримала емоцій, коли я їй все розповіла. Виявилося, що в молодості вона зустріла одруженого чоловіка. Вона була закохана, але знаючи, що він не покине дружину, мама вирішила відпустити його та вийти заміж за іншого хлопця. Але не вийшло.

Тому що дізналася, що вже чекає на мене, і не хотіла ганьбити хорошу людину. Вона залишилася одна з немовлям на руках:

«Великий гріх, Оленько, руйнувати чужу сім’ю. Я сподівалася, що ти не повториш моєї долі», — мама розплакалася.

І тут я зрозуміла одну просту істину – мене нічого не пов’язує з Іваном. Я давно його відпустила та люблю свого нареченого. Вранці я побачила 15 пропущених дзвінків від Олексія. Він дзвонив ще ввечері, переживав, чи нормально я дісталася.

Я зателефонувала йому і сказала, що він зобов’язаний просити мої руки у мами, щоб віддати данину традиції та в знак поваги до матері.

Related Post

Я вже не впевнена, що так хочу цього малюка, що він вартий мого здоров’яЯ вже не впевнена, що так хочу цього малюка, що він вартий мого здоров’я

Ми із чоловіком у шлюбі вже 4 роки. Платимо іпотеку, працюємо, все як у всіх. Коли я виходила заміж, мені було 24 роки. Я здобувала вищу освіту, працювала. Свого нічого