Льош, може досить? Ти і так вже 5 чарку тягнеш, а ще тільки 4 дня. Ти так скоро сам не опам’ятаєшся, як почнеш щодня закладати. – Та що ти жінко розумієш, горе в мене, горе.
От скажи, якби твоя найкраща подруга загинула, хіба б ти не вживала. – Коханий, але є інші варіанти як виразити людині свою повагу і пам’ять.
– Чого ти мене вічно навчити намагаєшся, не хочу я знати і чути нічого, іди звідси, щоб я тебе більше не бачив. Дійсно, Олексій переживав велике горе, його друг, якого він братом вважав, загинув, і тепер Льоші було важко, але Лілі, йогу дружині, не легше.
Вона якраз при надії, вже 8 місяць і таке горе. Дружина того товариша не менш в розпачі, але не дозволяє собі, у всякому випадку, за комір закладати, а тут.
Ліля і обід організувала, і все зробила як треба, і дружині допомогла і в останню путь відправила як належне, а їй і дякую ніхто не сказав, а тепер вона заважає горе заливати.
Зібрала кілька речей і пішла. Прогулявшись по парку вона дещо зрозуміла. Вони з Льошою 7 років разом, він не такий, простіше за все було б зараз покинути його, але ні, вона, Ліля, так просто не здасться.
Вона прийшла додому, принесла ще пляшку білої, дала в руки чоловіку зі словами: “пий, щоб я бачила, давай пий”. Він глянув на Лілю, перехилив першу чарку і ледь проковтнув все в себе.
Від її погляду йому стало моторошно. -Ще олна-дві і ти зустрінешся з другом, тобі ж його шкода, а мене і наше немовля не шкода, ти ж до нього хочеш, то пий.
Раптом морально Льоші стало так важко, він відсунув все що стояло на столі, і підійшов до дружини. Та дала в руки чоловікові пляшку в наказала виділяти все в мийку, Льоша без жалю це зробив.
З тих пір ні краплі в рот, а все тому, що ж надійна підтримка. Ось вам і урок, що коли людина не може справитися з своїми проблемами чи залежністю, можливо треба не залишати її наодинці з своїми бідами, як ми звикли, а допомогти?
