Мені 46, а чоловікові 49 років. Прожили разом вже 24 роки. Як то кажуть душа в душу. У нас дім в центрі. Ми колись продали батьківські помешкання і придбали велику, простору квартиру. З нами також живе 22-річний син.
У чоловіка не було нікого живого з рідних. А от у мене досі є тітка. Живе в селі доволі далеко від нас.
Почула я одного разу, що їй зле стало. Постарілась вже. Захотіла навідатись. Цілий день туди витратила на дорогу, стільки ж назад. Ну і посиділа там один.
Своїм хлопцям наготувала багато всього. Вони у мене не готують. Тому в холодильнику стояла каструля з борщем, миска з котлетами, салат. Я добре знала, що вони у таких випадках нічого й не чіпають більше. Їдять те, що є. Не імпровізують.
Провідала тітоньку, вона була дуже щаслива та зворушена. Давненько вже не бачились. Зв’язку у селі не було. Тому з хлопцями сконтактувати не могла.
Та за це й не хвилювалась. Усе-таки, дорослі чоловіки. Що могло трапитись. Зібралась, погостювавши, поїхала назад.
Приходжу, а вдома аромат жіночих парфумів. Яскравих таких, ніхто з моїх подруг і сусідок точно не користується ними. Каструля і сковорідка не там стоять. Їжа майже вся в холодильнику.
Лише трохи хтось над’їв. А в ванні мій рушник користований і халат видно, що вдягали. Що б ви подумали на моєму місці?
Давненько так не кричала, усе пригадала за 24 роки подружнього життя.
А він навіть не захищався, шокований був, не знав що коїться. На це й син прийшов додому. Почав допитуватись що сталось.
Я про свої підозри і сказала. І реакції такої зовсім не очікувала. І чоловік, і син почали сміятись раптом. Мене це ще більше обурило.
Та з’ясувалось, що чоловік мене зовсім не зраджував. До нас заходила нова дівчина сина. А я такого й припустити не могла.
Важко розуміти, що твоя дитина вже така доросла. Та от те, що дівчина посміла моїми речима користуватись геть не гарно з її боку.
