Містиці, яка відбувається на Хеллоуїн в наш час, напевно, ніхто вже й не дивується. Адже ніч з 31 жовтня на 1 листопада вважається однією з найбільш загадкових подій з давніх часів.
За шепоту старих бабусь-відунів в цю ніч реальний світ зливається воєдино з чимось, що переходить грань розуму людини, з чимось потойбічним. І навіть кажуть, що знаки, які нам зустрічаються в цей день, потрібно сприймати цілком серйозно, що начебто це сама доля їх посилає і застерігає.
Історія, про яку сьогодні напишу, абсолютно реальна, мені про неї розповіла моя бабуся, а підстав сумніватися в її достовірності у мене не виникало.
Отже, мабуть, почну з самого початку. Хеллоуїн в маленькому містечку «Х» відзначався справно щороку. Невеликі вуличні провулки з дерев’яними будиночками були барвисто прикрашені страшними пиками з гарбузів, а хвіртки були навстіж відкриті для місцевої дітвори, яка в честь свята вбиралися в костюми відьм, вампірів, привидів та іншої нечисті.
І як тільки наставав вечір, хлопчики й дівчатка всією дружною і великою компанією заходили в кожен двір зі словами «Солодощі або гидоти», дістаючи невеликі пакетики з кишень, посміхаючись розмальованими мордахами, терпляче чекали, поки господарі будинку насипають різні ласощі кожній дитині.
Натовпом обходили кожен будинок, крім одного давно порожнього будинку, який знаходився прямо на перехресті двох вулиць. У цьому будинку колись жила бабуся, та не просто бабуся, а за чутками – справжня відьма.
Її цуралися всі жителі містечка. Від старого до младого були повідомлені чий це був будинок, і обходили його стороною, боячись ненароком і не дай бог зустрітися з нею.
А наслідки такої зустрічі і правда були досить серйозні: у когось після цього дохла худоба, у когось пожежа траплялася, а у когось і здоров’я різко погіршувалося.
Тому, коли вона померла, всі зітхнули з полегшенням. А купувати будинок відьми з місцевих жителів не наважувався ніхто, ось і він був порожній. Отже, свято було вже в самому розпалі, коли Людка тільки почала збиратися.
Допомагаючи матері по господарству, вона злегка припізнилися. – Лю-юд! Почувши голос Галки і веселий сміх компанії, дівчина виглянула у вікно.
– Ти йдеш?
– Я вас наздожену, йдіть! – Помахавши їм рукою, вона зачинила вікно.
Люда наспіх переодяглася в костюм відьми, який дістався їй від матері і поцілувала ту в щоку, рвонула навздогін за друзями. На вулиці було прохолодно, стояв невеликий туман. Її друзі були десь неподалік, вона чула, як Максим і Галка голосно сміються і вже вимагають солодощі в якомусь будинку.
Дівчина прискорила крок. Проходячи повз будинок відьми, Люда помітила, як в порожньому будинку загорілося яскраве світло і перед самим носом, з гучним скрипом почала відкриватися хвіртка, як ніби запрошуючи увійти всередину.
Вона, озирнувшись, посміхнулася, вважаючи це чиїмось розіграшем. – Хлопців, виходьте, не смішно! У відповідь стояла гробова тиша, здавалося, навіть вітер стих. Люда зіщулилася.
По спині пробіг неприємний холодок. А хвіртка тим часом повністю відчинилися навстіж, відкриваючи погляд на ганок будинку, на якому стояла сива стара в чорному костюмі.
Вона мовчала і уважним поглядом дивилася на дівчину, її погляд пронизував, здавалося, наскрізь всю душу. Тіло Люди заніміло, посилилося відчуття тривоги і страху.
Майнула думка в голові «Хто ви?» На що відразу була отримана відповідь «Ти знаєш …»
Від жаху на голові ворушилися волосся. По тілу бив сильний озноб. А відьма, ніби граючись на нервах, пильно дивилася на дівчину. Раптово в частки секунди, Люда навіть не встигла зреагувати і зрозуміти, як це сталося, але стара виявилася поруч з хвірткою і вже простягала їй свою зморшкувату руку, запрошуючи всередину.
І дівчина, не відводячи погляду від її чорних непроникних очей, зробила крок вперед, не віддаючи звіту своїм діям.
Вона, здавалося, вже собі не підкорялася. Якісь невідомі сили звали за собою і управляли нею. Але … Раптово моторошний холод протверезив притуманений голову Люди і дівчина, закричавши що є сили, впала на холодну землю.
Прокинулась вона вже вдома, перебуваючи в своєму ліжку. Поруч сиділа мама і перелякана Галка, яка і знайшла її біля закритої хвіртки порожнього відьомського будинку в несвідомому стані. Перший Хеллоуїн в житті Люди врізався назавжди в її пам’ять і кожен раз вона з жахом згадує ту стару, яка кликала її з собою кудись і невідомо що було б з дівчиною якби вона пішла за відьмою, якби не з’явилося вчасно щось, що врятувало, можливо, її життя.
