Мамо, я люблю тебе, чуєш, я ніколи і нікому не дозволю тебе ображати. Вибач мені за все.
-Сину, щось сталося, тобі допомога треба, можливо ти кудись потрапив у неприємність, не мовчи, сину, кажи. – Мамо, просто знай, що я тебе люблю і вдячний за все, що було для мене зроблено.
За ті недоспані ночі, за останні копійки, які йшли не на хліб, а мені на морозиво, за батькові черевики, за смачні пироги з тим, що було в холодильнику, за все. – Сину, рідний не лякай мене, що з тобою, все гаразд, де ти, де Оля і синочок?
-Мамо, зі мною все добре, я зараз сиджу і складаю кубики з Тимурком, Оля варить вермішель з сосисками, і я такий щасливий. Я щасливий що ви у мене ж, що ви живі і здорові, я вдячний Господу що можу ось так просто подзвонити і сказати тобі ці слова, мамо, я люблю тебе.
Мам, а можна ми завтра на весь день поїдемо до тебе, не будемо заважати? По скроні Ірини Василівни пробігла сльоза, вона цих слів все життя чекала, і дочекалася. -Можна синку, а приїздіть зараз, чого чекати до завтра, і вермішель з сосисками прихопіть.
Вечір був чудовий, всі веселилися, тільки Ірина Василівна сиділа з застигшою посмішкою на обличчі наче передчувала щось.
Вночі її не стало, вона пішла уві сні, з посмішкою, в руці в неї було фото невістки з сином, її обручка і м’яка іграшка Тимурчика. Вона дочекалася найважливіших слів, тепер їй пора.
Досі не можу схаменутися після приниження, яке влаштував мені власний чоловік. Як після такого дивитися…
Після заміжжя ми переїхали до рідного міста чоловіка. Винайняли однокімнатну квартиру. Мені подобалося наше життя,…
Коли мені було сім років, моєї мами не стало в лікарні, під час того, коли…
Я понад рік перебуваю у шлюбі. З батьками мого чоловіка я завжди була у чудових…
У дитинстві я мала чітке відчуття, що мене привели на світ тільки для того, щоб…
Ось вже двадцять три роки я одружена з людиною в якої дуже непростий характер. Сучасні…