Ой, бідкається Катя, а що моя донька, не знаю, чи насправді така дурна, чи просто корчить таку з себе. Але хочу сказати, що розуму в тій голові мало.
От мама Кирила її на дух не переносить, або просто їх всеодно, не знаю, та вона її і за невістку не рахує. Я це доні своїй якось висказала. Кажу що, в Галини Єгорівни на умі, у неї є колишні невістка, тобто колишня дружила мого зятя, і старша, тобто жінка брата зятя, а моя не невістка виходить, чи що?
Я кажу, так а Аня твоя як на це реагує, ображається, чи ні, може її влаштовує так? – Та ясне діло що не влаштовує, але вона не хоче сварки мабуть тому і виправдовує її. Знаєш що каже?
– Мам, я раз не невістка, то який з мене спрос? А те що звонить рідко і майже не приїздить, то мені ж краще. Адже не суне носа свого туди куди не просять. Є такі сверухи які де не посій там вродить, а цій всеодно, мені що від цього гірше.
Раз в місяць приїде, дітям солодощів привезе, іноді подзвонить, якщо до Ромки не може добитися, та і все, зате мир і злагода.
А те що я не невістка, так це правда, а що, ми ж не розписані, хочу готую, хочу ні, хочу перу, хочу ні, я ж не зобов’язана, я ж не дружина і підморгує мені дочка, уявляєш?
Я після цього діалогу з подругою сіла і задумалася, невже її дочка дійсно така недалека, або ж вона розумніша ніж ми вродить вигляд що нічого не сталося.
Я б точно так не змогла, отак спокійно,вже в так само як Катя, істерику б влаштувала, скандал. От вам і молоде покоління, яке явно розумніше за нас, старої закалки.
