Мама навіть в старості була єдиною моєю розрадою, якби не її мудрість, хто зна де я б зараз була

Багато років підряд я допомагала своїм батькам фінансово. Щомісяця я віддавала непогану суму для них. Думала що вони використають ці гроші так як треба, для себе поживуть.

Адже я тоді була заміжня, ми мали гарні роботи, гроші водилися. Я не переживала щодо того, що віддаю матері гроші. В моє виховання і навчання вклали дуже багато, іноді мати віддавала останнє для того, щоб мене вдягти та вивчити.

Одного разу я зустріла маму в магазині, вона стояла з кошиком дешевих продуктів і перераховувала гроші в долоні. Мені відбрехалася про те, що забула гроші вдома.

А через кілька років сталося те, чого я передбачити ніяк не могла. Ми сильно посварилися з чоловіком і вийшло так, що діло дійшло до розлучення.

Квартира була оформлена на чоловіка, ще до одруження ми купували її разом. Звісно ж мені завжди хотілося бути з ним разом до кінця днів і все таке. Але ж життя така непередбачена штука.

А мій колишній виявляється не такий вже і хороший, не такий добрий, як я завжди вважала. Коли пішла мова про розмін квартири, то єдине що я отримала це свої речі.

Не хотілося розчаровувати батьків, але йти було нікуди ще й з баулами речей. Я прийшла я просто розплакалася. На диво мама нічого не стала випитувати. Ми поговорили, поплакали, і я пішла спати, на ранок мати прийшла з конвертом, а в ньому пристойна сума грошей у валюті.

Перше питання звідки. Тут мама і пояснила, що всі гроші які я давала вона збирала, ні копійки звідти не витратила, вона вирішила зберегти їх на чорний день.

Ось він і настав. Я була матері безмежно вдячна. В першу чергу за підтримку. Гроші все таки взяла, купила квартиру і здавала її кілька років. Весь цей час присвятила батькам.

Після розлучення пройшло 4 роки, мені треба було оговтатися від того що сталося, він чоловіків, подумати про себе, про те який мені треба мужчина.

В результаті я зустріла того, хто мене полюбив. Не без допомоги матері. Зараз мені 40. І я не знаю що б я робила без підтримки мами в скрутну хвилину. А ви часто прислухаєтеся до своїх матерів?