Мамо, я не поїду більше до бабці. Вона мене змушує робити те чого я не хочу

Мамо, я не поїду більше до бабці. Вона мене змушує робити те чого я не хочу, я краще в школі на продовженій групі буду, але до бабулі ні ні.

Недавно ми переїхали в нову квартиру, благо вона поближче до будинку моєї мами, тому донечці Одесі довелося йти вночі школу. Там Лесі сподобалося ,нові друзі ,вчителі більш лояльні, та і взагалі вона в мене швидко адаптується до нового оточення.

Ну а ще я була безумовно рада, так як моя мама пенсіонерка, вона могла забирати Лесю зі школи в 14.00 після уроків. Чоловік працював допізна, я до 5 теж на роботі. Лесі я завжди казала, щоб вона в бабуся поводила себе чемно, не галасувала, щоб за цей час поки нас немає робила уроки або тихенько дивилася мультфільми.

Леся в мене неконфліктна і доволі тиха, тобто мала себе чим зайняти щоб не заважати матері, та й дівчинці 10 років, тому я думаю що в такому віці можна знайти спільну мову з бабусею.

3 місяці пройшло як 3 дні, Лесі все подобалося нас теж було зручно. Мама після школи Лесю годувала обідом, я кілька разів спочатку питала в дитини що бабця давала на обід, Леся сказала що все було смачно, назвала якийсь гарнір, салат, десерт, м’ясо.

Я була спокійна. Та і вдячна матері за таку допомогу, Лесі раніше часто в бабці лишалася навіть на річ ,тому ми з чоловіком могли присвятити час собі.

Останнім часом я почала звертати увагу на те, що моя донька худне, не те щоб до проблем зі здоров’ям, але якщо раніше вона була повненькою, то зараз доволі струнка стала.

Спочатку мене це порадувало, все-таки негоже дівчинці ходити такою пампухою, але потім я звернула увагу що вдома Леся гарно їсть і причин для схуднення не було. Я думала глисти, чи перехідний вік, але нічого такого в неї не знайшли.

Я заспокоїлася. До цього моменту коли донька відмовилася йти до бабці. Я попросила в доньки розповісти, та вона не сказала в чому проблема. А одного разу я прийшла раніше з роботи і почула як в під’їзді пахне смаженим, аж в самої слинка потекла.

Зайшла до мами в квартиру і почула таке, що волосся дибки стало, вона змушувала Лесю з’їсти все що було на столі. 6 чи 7 страв, які б доросла людина за 3 приходи не осилила б, а це десятирічна дитина.

Донька плакала, мама сварилася, казала поки не з’їсть з-за столу не вийде. Я відправила Лесю в машину а сама присоромила маму, те що ми купуємо продукти і їжу не означає що все треба згодувати Лесі.

Мама тепер не хоче Лесю забирати, бо та її не слухає, а донька хоче до бабусі, якщо бабця обіцяє її так не загодовувати. Я між 2 вогнів.

І доньку шкода, адже в неї через це і почалися якісь проблеми з їжею підсвідомо, і мама розумію, вона ж як краще хотіла.

You cannot copy content of this page