Марія виявилася дівчиною моїх мрій, закохалася після розмови по телефону, навіть фото мого не бачила

Мене звуть Микола, ця історія щасливого початку моїх серйозних відносин, з дівчиною яка подарувала мені і досих пір дарує ті прекрассні почуття, через які я відчуваю себе щасливим і коханим.

Середина першого курсу в училище. Зима. Закінчувався перший семестр навчання, потрібно було терміново закривати двійки, на той момент я жив в гуртожитку на третьому поверсі, гуртожиток знаходився на тереторії училища, поверхом нижче було кілька навчальних класів, спускаючись на другий поверх в руках у мене був ноутбук і кілька зошитів, я зайшов в один з кабінетів, не підозрюючи що ця ніч, стане для мене долею всього мого життя.

На годиннику 23:30 я писав психологію, потім тактику. На годиннику 2:40 ночі, мені стало нудно, вирішив пошукати дівчину з Вінниці яка в мережі, щоб відволіктися від всієї цієї писанини. Знайти нові знайомства, в мережі було 20 дівчат, я відкрив кілька сторінок одночасно, і написав кільком дівчатам, щоб хоч одна відповіла, відписала тільки одна, та яка пов’язала своє життя з моїм, та яка стала мені близькою людиною, її ім’я Мирослава, на той момент це було коротке листування, хлопця і дівчини яким просто, нудно.

Ми листувалися буквально, хвилин 20 максимум, я попросив у неї номер телефону, вона не роздумуючи написала мені свій номер, я не наважився зателефонувати відразу і написав їй що завтра наберу. На наступний день, я їй подзвонив ми поговорили 5 хвилин вона була з подругою, після цього дзвінка ми не спілкувалися місяць.

Пройшов місяць, я поїхав в пожежну частину на практику в своє місто. Зима, з неба падав холодний сніг, я був на добі, стояв на фасаді, думав про всяке, лазив в телефоні,  ніби доля штовхнула мене їй зателефонувати, я  знайшов її номер, довго шукав тому-що ні зберіг, і книгу не чистив, і також не знаю як але я згадав 3 останні цифри її номера, я ніколи до цього не запам’ятовував номери, знайшов її номер, подзвонив сказав – привіт вона мені відповіла – ти що забув мене, я чекала дзвінка а ти не дзвонив;

До сих пір пам’ятаю ці слова, трохи поговорили і знову перестали спілкуватися до кінця моєї практики. Практика закінчилася, я поїхав до Вінниці здавати документи практики, як здав пішов до своєї кімнати і хвилин 5 дивився в стелю, ні про що не думаючи, стало нудно, піднявся на 4-ий поверх, зайшов до друзів, ти було 4 людини, один (Діма) спав, другий (Рома) нервував через те, що хтось поїв його консерви, третій (не знаю як його звати) дивився в стелю, четвертий (Руслан) він сидів в телефоні і телефонував дівчаткам, які одна за другою морозились і вибивали, мій телефон сів.

Дзвонимо однієй, другій, третій і так далі, тут раптом наткнувся на знайомий номер з фотографією в Вайбері дівчинки, з якою я познайомився о 3 годині ночі півтора місяці тому.

Ніби доля зводила мене з нею знову і знову. Я подзвонив їй і сказав -привіт; вона мені у відповідь – привіт братан, скільки років скільки зим; і знову вона мене запитала – чого не дзвонив обіцяв же; я у відповідь – з цього моменту буду завжди дзвонити; вона зраділа цим словам, ми трохи поговорили і я пішов до себе в кімнату спати, бо втомився. На наступний день я поїхав додому на зимові канікули. У той-же день ввечері, я їй подзвонив, я був шалено радий, кожному її звуку, її голос заспокоював мене, ніби я з ангелом розмовляю. На вулиці зима, дуже холодно, а я ходжу по дорозі і розмовляю з нею, тепло її голосу гріло мене ніжно. Я розумію що закохуюся.

Коли закінчилися канікули, я приїхав до Вінниці, ми домовилися зустрітися, я боявся що не сподобаюся їй, адже вона не знала як я виглядаю, не бачила жодної моєї фотографії, бо не люблю фотографуватися.

Настала пятница, в цей день має відбутися наша перша зустріч. Жила вона за 30 кілометрів від Вінниці в маленькому місті. Йшов легкий сніг, я дуже сильно хвилювався. Я приїхав в абсолютно не знайоме мені місто, вийшов з автобуса і почав шукати її поглядом, переходжу дорогу йду до вокзалу, раптом бачу дуже красиву дівчинку, без шапки, яка йшла мені на зустріч, в тілі почало все тремтіти, так звані метелики в животі , почали дуже сильно пестити мій живіт, ми дивимося одне на одного не відводячи погляд, наближаємося все ближче і ближче, це було кохання з першого погляду, ми обнялися, в тілі почало все закиппти, пройшлися по місту, розмовляючи по душам. Настав момент прощатися, їй потрібно було їхати додому, підходимо до мого автобусу, ніжно обіймаючись я їй кажу теплим голосом, -сяду в автобус подзвоню, вона хотіла мене поцілувати, я соромився і не розумів натяків, а дізнався про це від неї ввечері по телефону адже до неї я 2 роки ні з ким не зустрічався, весь вечір відчував себе невдахою, що не зміг побороти себе і поцілувати її.

Минуло 2 два дні, настала неділя ми домовилися про зустріч ще раз. Я приїхав її міста, при зустрічі ми обнялися і пішли в кафе, я горів від щастя стоячи поруч з нею, сіли ми за столик, я замовив 2 еспресо і молочну шоколадку, я тоді ще був хворий, погано себе почував, приїхав з температурою і нежиттю.

Допили ми каву, встали зі столу і несподівано зрозумівши що стоїмо близько до обличчя одне одного, я не стримуючи своїх почуттів я її поцілував, до сих пір пам’ятаю цей поцілунок. Поцілунок з дівчиною з якою звела нас доля.

Минуло 1.5 року від того прекрасного і незабутнього моменту, до сих пір при зустрічі з нею, я відчуваю те-ж почуття, почуття любові і нерозсудливості.

Related Post

Я хотіла вийти заміж за чоловіка тільки через його гроші, думала, що і так буде добре, і що про таке багато хто з дівчат мрієЯ хотіла вийти заміж за чоловіка тільки через його гроші, думала, що і так буде добре, і що про таке багато хто з дівчат мріє

Коли розумієш, що не зможеш з чоловіком жити навіть заради його багатства. Коли починалися мої відносини – все йшло гладко і красиво. Мій шанувальник був із заможної родини, хоча сам не

Жінка зрозуміла, що чоловік їй зраджує, коли побачила його шкарпеткиЖінка зрозуміла, що чоловік їй зраджує, коли побачила його шкарпетки

Зрадника видала одна незначна деталь На перший погляд, Ксенія і Віктор були звичайною сімейною парою. Вони одружилися незабаром після того, як почали зустрічатися. Життя подружжя складалася благополучно, вони рідко сварилися,